У Празі згоріла дерев’яна українська церква

Церкву XVII століття перевезли до Праги у 1929 році

У центрі Праги згоріла дерев'яна церква архистратига Михаїла, яку в Прагу майже сто років тому перевезли з Закарпаття. Церква XVII століття, знаходилась в парку в центрі міста. Це був символічний жест дружби між українським та чеським народами.

 
Згарище

Церкву було передано до Праги в 1929 р. у період, коли регіон перебував у складі Чехословаччини. В 1929 році на її відкритті виступав професор Дмитро Антонович.

Відкриття церкви у Празі у 1929 році
Відкриття церкви у Празі у 1929 році

Посольство України у Празі називає пам'ятку однією "з важливих ниточок, що культурно та історично пов'язують наші народи".

Радко Мокрик у своєму дописі зазначає: "Хто бодай раз ходив на наші "українські екскурсії" Прагою, бував і в цій церкві. На горі в парку серед дерев – ми там спілкувалися про історію України та Підкарпатську Русь, пісні співалися. Гарна місцина, затишна.. Символічний і дуже важливий шматок нашої історії в Чехії".

 
Так церква виглядала зовсім нещодавно

Посольство України у Празі закликає "чеські правоохоронні органи детально розслідувати цей інцидент", а також вважає "відновлення цієї архітектурної пам'ятки ... справою честі для усіх нас".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.