На Полтавщині відкрили меморіальну дошку Олександру Ковіньці

У селі Плоске неподалік Полтави урочисто відкрили меморіальну дошку Олександру Ковіньці – письменнику-гумористу, учаснику Української революції 1917-21 рр.

Про це повідомляє Північно-східний міжрегіональний відділ Інституту нацпам'яті.

Нове місце пам'яті з'явилося на фасаді місцевої школи, оскільки поруч знаходилась хата, де 13 січня 1900 року письменник народився і провів дитинство. "Маємо пам'ятати й берегти історію, адже без неї немає майбутнього. Оскільки до наших часів будинок Олександра Ковінька не зберігся, меморіал прикрасив шкільні стіни", – зауважив голова Мачухівської ОТГ Валерій Білокінь.

"Серед цілої плеяди письменників Мачухівської землі зірка першої величини – це Олександр Ковінька. Відкриття дошки – свідчення того, що земляки не забувають його", – каже Анатолій Гейко, директор Мачухівського краєзнавчого музею.

 

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.