АНОНС: документальний цикл фільмів про українських дисидентів-політв’язнів

Цикл розкриває історії українських політв’язнів радянського режиму - Ірини Стасів-Калинець, Миколи Руденка та Святослава Караванського

У День політв'язня в СРСР 30 жовтня Український інститут національної пам'яті та "Історична правда" презентують у Києві документальний цикл про українських дисидентів-політв'язнів. Про це повідомляє Тиждень.

 

Повідомляється, що документальний цикл складається з трьох короткометражних фільмів та розкриває історії українських політв'язнів радянського режиму - Ірини Стасів-Калинець, Миколи Руденка та Святослава Караванського. Вони є представниками дисидентського руху – вихідцями з різних регіонів України: Ірина Стасів-Калинець — зі Львова, Святослав Караванський — з Одеси, а Микола Руденко — з  селища Юр'ївка на Донбасі.

У 2020 році виповнюється 100 років від дня народження Святослава Караванського та Миколи Руденка, а також 80 років, як народилася Ірина Стасів-Калинець.

В анонсі зазначається, що презентація призначена на 11:00 30 жовтня в інформагентстві "Укрінформ" і транслюватиметься наживо. Учасники презентації:

  • Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам'яті;
  • Вахтанг Кіпіані, засновник та головний редактор "Історичної правди", ведучий фільму;
  • Олена Лодзинська, директорка Музею шістдесятництва;
  • Ольга Мовчан, режисерка документального циклу та авторка сценарію;
  • Любов Крупник, авторка ідеї, продюсерка документального циклу, співробітниця Українського інституту національної пам'яті;
  • Олег Бажан, старший науковий співробітник Інституту історії України НАНУ.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.