АНОНС: онлайн-дискусія “Українсько-польський діалог півстоліття тому і тепер”

Письменники, дослідники, інтелектуали дискутуватимуть про українсько-польський діалог і його можливе майбутнє

22 жовтня відбудеться перша дискусія нового сезону Дискусійного ПЕН-клубу: "Українсько-польський діалог півстоліття тому і тепер". Розмова буде приурочена до 100-ліття публіциста, професора політології Вільного Університету Берліна Богдана Осадчука, а також його переписці з головним редактором часопису Kultura Єжи Ґєдройцем.

 

Коли 1950 року в Берліні відбувся Конгрес за вільну культуру, метою якого була підтримка свободи слова та діячів культури у Східній Європі і на якому вперше зустрілися Єжи Ґєдройць та Богдан Осадчук, мало хто міг передбачити, що з цього почнеться повоєнний польсько-український діалог.

Чверть століття пізніше Єжи Ґєдройць та середовище "Культури" оприлюднило Декларацію щодо українського питання (1977). Разом з концепцією Юліуша Мєрошевського, названою У (Україна)-Л (Литва)-Б (Білорусь) вона стала фундаментом східної політики у вільній Польщі після 1990 року.

Діалог двох інтелектуалів–лібералів, започаткований 1950 року, отримав у незалежній Польщі та незалежній Україні на державному рівні формулу "стратегічного партнерства", на рівні державному і громадському – формулу порозуміння і примирення.

Принаймні до 2010 року ця формула залишалася в головному руслі польської та української політики. Десять років тому сталися відчутні зміни. У польському політикумі верх взяло переконання, що польсько-українське примирення не відбулося і що потрібно переглянути "доктирну Ґєдройця".

Про Богдана Осадчука та його інтелектуальний внесок у цей діалог від часу його смерті практично перестали згадувати. В українському контексті спадщина Ґєдройця та Осадчука присутня лише серед досить вузького прошарку інтелектуалів, і ніколи не була відправною точкою для політиків.

Учасникам дискусії пропонується подумати не лише над причинами теперішнього стану українсько-польського діалогу, але передовсім над тим, які елементи політичного заповіту Ґєдройця та Осадчука потрібно здійснити, щоб звільнити цей діалог від стану "заложника важких сторінок минулого".

Учасники розмови:

Богуміла Бердиховська – публіцистка, українознавиця;

Оля Гнатюк – українознавиця, перекладачка, професорка Києво-Могилянської академії;

Мирослав Маринович – правозахисник, публіцист, релігієзнавець віцеректор Українського католицького університету у Львові;

Микола Рябчук – журналіст, публіцист, поет, прозаїк, перекладач, колумніст.

Модеруватиме розмову Віталій Портников – публіцист, телеведучий.

22 жовтня, 19:00, Facebook-сторінки: Українського ПЕН, видання "Український тиждень" та видавництва "Дух і Лтера". Приєднатись до події можна тут.

Поставити питання учасникам розмови та підписатись на новини Дискусійного ПЕН-клубу можна за посиланням.

Дискусійний ПЕН-клуб – спроба вийти за межі соцмереж, де обговорення частіше перетворюються на сварки, ніж на аргументований обмін думками, а також за межі псевдодебатів на телебаченні, де сценарій розмови визначається інтересами власників медіа. Натомість мета Дискусійного ПЕН-клубу – осмислити у діалозі нагальні питання і сприяти розвитку громадянського суспільства, формувати культуру поваги до співрозмовника і вміння чути іншого.

Кураторка Дискусійного ПЕН-клубу – Оксана Мамченкова.

Проект реалізується за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні.

Інформаційна підтримка – Громадське радіо.

Контакт: ukraine.pen@gmail.com

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.