Ветерани просять прибрати польські символи на Личаківському цвинтарі

Ветерани російсько-української війни відреагували на підміну надгробку на братській могилі вояків УПА у Підкарпатському воєводстві Польщі вимогою демонтувати незаконно розміщені польські символи у Львові, згоди на встановлення яких не давала міська рада

Як передає "Новинарня", відповідне колективне звернення було подане 19 жовтня на розгляд Львівської міськради. Підписи під ним поставили декілька десятків ветеранів ЗСУ, Нацгвардії та добровольчих формувань – комбатанти і волонтери.

 

Автори звернення вважають, що "політика нескінченних поступок Варшаві в питаннях національної пам'яті не лише не покращила польсько-українських взаємин у цій царині, а суттєво ускладнила ситуацію, адже слабкість і непослідовність української влади сприймається керівництвом Польщі як заохочення до ліквідації все нових і нових українських пам'ятників та місць поховань".

"Польська влада постійно наголошує на потребі діалогу, але своїми діями не сприяє йому. Поляки вимагають поваги до своєї історії, натомість намагаються позбавити історії українців", – стверджує один зі підписантів  – ветеран 8-го окремого батальйону УДА Андрій Лібич.

Копія листа була надіслана в офіс президента України, Міністерство закордонних справ, Міністерство культури та інформаційної політики України.

"Польща стирає сліди перебування українського народу на своїй території. Абсолютно безпринципна позиція керівництва нашої держави лише заохочує Варшаву до радикальніших дій. Поміркуйте самі. Німецькі вояки, які придушували Варшавське повстання і вчиняли військові злочини проти цивільного населення, мають могили з підписами, а українці такої честі в Польщі не удостоєні. Чому?…" – ідеться в листі.

"Звісно, ми не можемо ницістю відповідати на ницість. Воїн має право на могилу – зокрема і польські військові, які загинули на території України в боях з українськими воїнами. Ніхто не бажає знеособлювати їхні поховання і підмінювати їм надгробки. Однак ми просимо Львівську міську раду демонтувати польські імперські символи, які були незаконно розміщені на полі польських військових поховань – меч-щербець на центральній гранітній плиті і скульптури левів (нелегально завезені на територію Личаківського заповідника), що тримають геральдичні щити з гербом Львова періоду окупації західноукраїнських земель", – пояснює один з підписантів звернення, ветеран батальйону НГУ імені генерала Кульчицького Юрій Фартушний.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.