Археологи розкрили секрет поховання "шестиголового вождя"

Археологи використали ДНК-аналіз, щоб розкрити секрети багатовікового поховання так званого "шестиголового вождя"

Про це повідомляє BBC.

 

У могилі в Портмахомаку в Північно-Шотландському нагір'ї похований чоловік, який зазнав смертельного поранення мечем у череп.

Його поховали разом із чотирма черепами, а згодом його могилу знову відкрили, щоб поховати другого чоловіка. Ще одного чоловіка поховали у сусідній могилі.

Аналіз свідчить про те, що деякі кістки належать представникам різних поколінь однієї родини.

Усі вони датуються кінцем XIII - початком XV століття, за винятком одного з чотирьох черепів, який датується VIII-X століттям і, ймовірно, належав ченцю-пікту.

Поховання шестиголового вождя було серед низки могил, розкопаних археологами на місці середньовічної церкви Святого Колмана в Портмахомаку на півострові Тарбат-Несс.

Поховання утворилися внаслідок воєн між конкурентними кланами.

 

Починаючи з розкопок 1997-го року, археологи з Йоркського університету та FAS Heritage намагалися пролити світло на походження цих решток.

Новий ДНК-аналіз та ізотопний аналіз "шестиголового вождя" провели за підтримки Департаменту історії та довкілля Шотландії.

Двоє чоловіків у могилі мали родинні зв'язки, і археологи вважають, що вони могли бути двоюрідними родичами.

Чотири "зайвих" черепи - жіночий та три чоловічі, причому один із цих чоловіків, як вважають, був монахом, череп якого могли вважати "цінною реліквією" і взяти з монастирського цвинтаря неподалік.

Два інших черепи належали батькові та сину, які, своєю чергою, були дідусем і батьком другого чоловіка, похованого в могилі разом із першим. Жінка була матір'ю цього другого чоловіка.

Третього чоловіка, похованого поруч, вважають сином другого чоловіка.

Докторка Ліза Браун з Департаменту історії та довкілля Шотландії каже, що аналіз допоміг встановити родинні стосунки між людьми, похованими разом в одній могилі.

"Ці методи були недоступні, коли вперше проводили розкопки", - додала вона.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.