АНОНС: «Незавершена Друга світова війна у наукових студіях та комеморації» онлайн-дискусія

6 жовтня 2020 року відбудеться онлайн-дискусія про «незавершену» Другу світову війну

Друга світова війна формально закінчилася 2 вересня 1945 року підписанням Акту про капітуляцію Японії. Але політичні, економічні, культурні наслідки цієї війни продовжують впливати на сучасне життя в Європі й відносини між країнами. Ще очікують на вшанування пам'яті розстріляні євреї, роми і непоховані солдати, на відновлення справедливості – незліченні жертви цієї війни. Ще тривають "війни пам'яті".

То чи можна говорити про завершення Другої світової війни? І коли вона завершилася / завершиться для України? Над цими питаннями та багатьма іншими будуть розмірковувати учасники онлайн-дискусії, яку організовують спільно УІНП та Інститут історії України Національної академії наук 6 жовтня 2020 року.

 



Тематичні блоки

16.00 – 17.30 Як говорити про Другу світову?
Спікери:
✅Олександр Лисенко "Занурення у війну": стратегії осмислення подій Другої світової"
✅Антон Дробович "Токсичні пастки чорно-білих ілюзій"
✅Віталій Нахманович "Друга світова: прорадянський міф у західному пам'яттєвому дискурсі"

18.00 – 20.00 Історія Другої світової війни: відома і невідома
Спікери:
✅Сергій Плохій "Ціна миру: міжнародний вимір"
✅Тамара Вронська "Коли закінчилася Друга світова війна для України?"
✅Сергій Єкельчик "Повсякдення Другої світової війни"
✅Олена Стяжкіна "Неочікувані наслідки незавершеної війни"

Модеруватиме дискусію Олександр Зінченко.

Розмова транслюватиметься на фейсбук-сторінці Українського інституту національної пам'яті: https://www.facebook.com/uinp.gov.ua

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.