АНОНС: «Незавершена Друга світова війна у наукових студіях та комеморації» онлайн-дискусія

6 жовтня 2020 року відбудеться онлайн-дискусія про «незавершену» Другу світову війну

Друга світова війна формально закінчилася 2 вересня 1945 року підписанням Акту про капітуляцію Японії. Але політичні, економічні, культурні наслідки цієї війни продовжують впливати на сучасне життя в Європі й відносини між країнами. Ще очікують на вшанування пам'яті розстріляні євреї, роми і непоховані солдати, на відновлення справедливості – незліченні жертви цієї війни. Ще тривають "війни пам'яті".

То чи можна говорити про завершення Другої світової війни? І коли вона завершилася / завершиться для України? Над цими питаннями та багатьма іншими будуть розмірковувати учасники онлайн-дискусії, яку організовують спільно УІНП та Інститут історії України Національної академії наук 6 жовтня 2020 року.

 



Тематичні блоки

16.00 – 17.30 Як говорити про Другу світову?
Спікери:
✅Олександр Лисенко "Занурення у війну": стратегії осмислення подій Другої світової"
✅Антон Дробович "Токсичні пастки чорно-білих ілюзій"
✅Віталій Нахманович "Друга світова: прорадянський міф у західному пам'яттєвому дискурсі"

18.00 – 20.00 Історія Другої світової війни: відома і невідома
Спікери:
✅Сергій Плохій "Ціна миру: міжнародний вимір"
✅Тамара Вронська "Коли закінчилася Друга світова війна для України?"
✅Сергій Єкельчик "Повсякдення Другої світової війни"
✅Олена Стяжкіна "Неочікувані наслідки незавершеної війни"

Модеруватиме дискусію Олександр Зінченко.

Розмова транслюватиметься на фейсбук-сторінці Українського інституту національної пам'яті: https://www.facebook.com/uinp.gov.ua

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.