Суд у справі книги про Стуса завершився. ВІДЕО

Суд у справі книги про Стуса завершився, рішення по суті справи буде оголошено 19 жовтня.

Про це повідомив Головний редактор "Історичної правди" Вахтанг Кіпіані із зали суду.

 

Засідання відбувалося у Дарницькому районному суді Києва. На ньому проводились судові дебати.

"Очікувалося, що суддя Марина Заставенко сьогодні винесе рішення. Однак, воно вірогідно ще не сформульоване. Чекатимемо до понеділка, коли буде поставлено або крапку, або три крапки у цій справі.

Хочу подякувати адвокатам В'ячеславу Якубенку, Сергію Глотову і Юрію Артюху за блискучі й переконливі аргументи щодо безпідставності і аморальності позову і нападів адвоката Медведчука Ігоря Кириленка на поета і правозахисника Василя Стуса" - прокоментував засідання Вахтанг Кіпіані.


Нагадуємо, що Медведчук хоче заборонити продаж книги Вахтанга Кіпіані "Справа Василя Стуса".

У 1980-х він був адвокатом поета та співпрацював зі слідством. Його часто звинувачують у порушенні адвокатської етики під час цього процесу. Сам він своєї провини не визнає.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.