У Туреччині розкопали гробницю давньогрецького астронома Арата

Археологи, що працюють на місці стародавнього грецького міста Солі Помпейполіс в південній провінції Мерсін в Туреччині, відкрили меморіальне поховання давньогрецького астронома й поета Арата, який народився в 315 році до Р.Х.

Про це повідомляє портал Greek Reporter.

 

Саме ж це місто в античній провінції Пафлагонія, де дослідники розкопали могилу Арата, було важливим не лише в грецьку, а й у римську добу. Цікаво, що залишки Солі Помпейполіса було знайдено лише в ХІХ столітті, коли були розкопані руїни Зимбилли Тепе в чорноморському регіоні Туреччини.

Могилу обдарованого поета і астронома Арата розкопує професор Ремзі Ягджі, завідувач кафедри музеології турецького університету Докуз Ейлюль.

За словами вченого, це відкриття має важливе значення для історії регіону й буде представляти великий інтерес для мандрівників та туристів, котрі захочуть побачити пам'ятник.

"Вперше була виявлена меморіальна гробниця, пов'язана з археологією стародавнього міста Солі Помпейполіс. Крім більш знайомих будівель, таких як вулиці з колонами, старовинний порт, театр і лазня, було виявлено щось дуже унікальне. Ця знахідка надає динаміку древньому місту і може вплинути на туризм в регіоні", — наголосив професор.

За словами археолога, розкопки руїн Солі Помпейполіса ведуться з 20 липня 2020 року. Також дослідник вказав на два ряди шестикутних структур і арки навколо меморіальної гробниці, які були розкопані його робітниками.

Ягджі додав, що Арат був широко відомий як в період еллінізму, так і в римський період: його роботи з астрономії, а також його поезія все ще читаються і вивчаються донині.


Довідково. Арату
, який також відомий як Арат з Сол, належать астрономічна поема "Явища" в 732 віршах і поема "Ознаки погоди" в 422 віршах. Ця поема вагомо вплинула на розвиток подальшої літературної традиції.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.