У Туреччині розкопали гробницю давньогрецького астронома Арата

Археологи, що працюють на місці стародавнього грецького міста Солі Помпейполіс в південній провінції Мерсін в Туреччині, відкрили меморіальне поховання давньогрецького астронома й поета Арата, який народився в 315 році до Р.Х.

Про це повідомляє портал Greek Reporter.

 

Саме ж це місто в античній провінції Пафлагонія, де дослідники розкопали могилу Арата, було важливим не лише в грецьку, а й у римську добу. Цікаво, що залишки Солі Помпейполіса було знайдено лише в ХІХ столітті, коли були розкопані руїни Зимбилли Тепе в чорноморському регіоні Туреччини.

Могилу обдарованого поета і астронома Арата розкопує професор Ремзі Ягджі, завідувач кафедри музеології турецького університету Докуз Ейлюль.

За словами вченого, це відкриття має важливе значення для історії регіону й буде представляти великий інтерес для мандрівників та туристів, котрі захочуть побачити пам'ятник.

"Вперше була виявлена меморіальна гробниця, пов'язана з археологією стародавнього міста Солі Помпейполіс. Крім більш знайомих будівель, таких як вулиці з колонами, старовинний порт, театр і лазня, було виявлено щось дуже унікальне. Ця знахідка надає динаміку древньому місту і може вплинути на туризм в регіоні", — наголосив професор.

За словами археолога, розкопки руїн Солі Помпейполіса ведуться з 20 липня 2020 року. Також дослідник вказав на два ряди шестикутних структур і арки навколо меморіальної гробниці, які були розкопані його робітниками.

Ягджі додав, що Арат був широко відомий як в період еллінізму, так і в римський період: його роботи з астрономії, а також його поезія все ще читаються і вивчаються донині.


Довідково. Арату
, який також відомий як Арат з Сол, належать астрономічна поема "Явища" в 732 віршах і поема "Ознаки погоди" в 422 віршах. Ця поема вагомо вплинула на розвиток подальшої літературної традиції.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.