Археологи дослідили замок першого волинського воєводи

Уже другий рік Литовезька сільська рада замовляє дослідження на городищі в селі Литовеж і виділяє для цього кошти. Наскільки відомо з відкритих джерел, досі жодна громада не виділяла гроші на археологічні дослідження.

Розкопки проводили силами членів гуртка археологічного гуртка СНУ імені Лесі Українки, повідомляє інтернет-видання "Волинь".

 

– Я ініціював ці дослідження, бо розумію вагу вивчення минулого. Археологи проводять розкопки уже два роки. На це з бюджету виділили 50 тисяч гривень. Наступного року хочемо виділити близько 100 тисяч гривень, бо потрібно провести більший обсяг робіт. Хочемо популяризувати свою історію, своє минуле, – розповів голова Литовезької сільської ради Іван Іванчук, який чимало доклався і до організації побуту студентів.

– На Волині збереглося чотири замки князів Чорторийських. З них один мурований у Клевані та земляні у Старому Чорторийську, Новожукові Рівненської області та Литовежі Іваничівського району. Ми розрізали культурний шар замку. Ним володів князь Олександр Чорторийський.

Він був першим волинським воєводою і першим з цієї князівської родини у Литовежі. Ми встановили, що тамтешній замок дуже схожий на укріплення у Старому Чорторийську та Новожукові, – розповів начальник Литовезької експедиції Інституту археології НАНУ Сергій Панишко.

Другим відкриттям стало віднайдення стіни монументальної споруди, можливо церкви, яка складена з цегли XIV-XV століття. Хоча сама споруда пізнішого часу. Осільки археологи відкрили дуже малий шматок стіни, то її не датували.

Третій важливий момент – знайшли нові вали на городищі, які докорінно змінюють планування цієї пам'ятки.

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.