Туристка повернула до Помпеїв вкрадені 15 років тому артефакти

Мешканка Канади повернула пʼять артефактів, які вона вкрала в Помпеях у 2005 році, заявивши, що їй не щастить.

Про це повідомляє CNN.

 

Жінка відправила дві білі мозаїчні плитки, два шматки амфори і шматок керамічної стіни в Археологічний парк Помпеїв разом із листом, в якому поянила своє рішення.

"Я хотіла отримати шматочок історії, який не можна було купити", — написала жінка й додала, що тоді вона була "молода і тупа".

Після повернення до Канади, за її словами, вона двічі перехворіла на рак грудей, а її родина постійно стикалася з фінансовими труднощами.

"Я взяла їх, не думаючи про біль і страждання, які ці бідні душі відчули під час виверження Везувію, та про їхню жахливу смерть. Я шкодую, будь ласка, вибачте мене за цей жахливий вибір. Нехай їхні душі спочивають із миром", — написала вона.

За словами представника парку, за минулі роки близько сотні відвідувачів повернули невеликі артефакти, такі як мозаїчна плитка і шматочки гіпсу, які вони вкрали під час відвідування Помпеїв.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.