Анджей Дуда відкрив погруддя Анні Валентинович у Києві. ВІДЕО

Президент Польщі Анджей Дуда відкрив на території Посольства Польщі у Києві погруддя героїні «Солідарності» Анні Валентинович.

Про це повідомляє InPoland.net.pl, посилаючись на повідомлення Facebook Анджея Дуди.

 
Більше про долю Анни Валентинович читайте у статті Ігоря Галагіди - Українська мати польської Солідарності. Невідоме дитинство Анни Валентинович

Після підписання документів та спільної прес-конференції президентів України та Польщі, Анджей Дуда відкрив погруддя Анні Валентинович. Церемонія відбулася на території Посольства Республіки Польща у Києві.

Валентинович є однією з засновників незалежної профспілки "Солідарність", народилася в Україні, у Рівному. Вона наголошувала, що є полькою, яка народилася в Україні.

Довгий час жила у Гданську, працювала на верфі, де боролася за права робітників. Приймала активну участь у створенні профспілки. Організувала страйк у грудні 1981 року, була засуджена. Займалася опозиційною, комуністичній владі, діяльністю. Загинула в катастрофі літака Качинських під Смоленськом, обставини якої досі розслідуються.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.