In memoriam. У Львові помер поет Микола Петренко

На 94-му році життя у львівській лікарні 10 жовтня відійшов у вічність український поет, драматург і публіцист Микола Петренко.

Про це повідомляє пресслужба Львівської міської ради.

 

"Наприкінці жовтня 1942 року Миколу Петренка вивезли з Полтавщини на примусові роботи до Янівського концтабору у Львів. Тут, у нашому Львові, і завершився його шлях життя і любові. Світла пам'ять поету і людині", — зазначив мер Львова Андрій Садовий.

Очільник Львова додав, що уся новітня історія України простежується у житті однієї людини — поета Миколи Петренка. Від великого голоду — до концтаборів, примусових робіт на шахтах Донбасу і на Камчатці, від виживання у цензурній клітці Радянської України — до небувалої популярності джазового хіта "Намалюй мені ніч", від стограмової пайки хліба — до входження його віршів у шкільну програму Нової української школи.

Микола Петренко є автором понад 100 книг: поетичних збірок, прози, п'єс, публіцистики тощо. Він створив низку відомих пісень з Володимиром Івасюком, Ігорем Білозором, Миколою Колессою, Анатолієм Кос-Анатольським, Богданом Весоловським.

Був членом Національної спілки письменників України, лауреатом багатьох літературних премій, а 2011 року йому призначили державну стипендію як видатному діячу культури і мистецтва.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.