Вийшов офіційний постер фільму «Фортеця Хаджибей»

Одеська кіностудія представила офіційний постер фільму Костянтина Коновалова «Фортеця Хаджибей»

Про це повідомляє пресслужба Держкіно, передає Укрінформ.

"У широкий кінотеатральний прокат стрічка виходить 15 жовтня 2020 року", - нагадали у пресслужбі.

Як повідомляв Укрінформ, 18 вересня Одеська кіностудія презентувала офіційний трейлер фільму "Фортеця Хаджибей".

 

Події фільму відбуваються в період російсько-турецької війни за території Північного Причорномор'я. Козак Андрій має передати важливу інформацію у Стамбул. Для цього йому треба визволити з темниці батька своєї коханої – турецької красуні Фатіми. Молоді люди наважуються на ризиковану операцію.

Виробництво фільму здійснила Одеська кіностудія за підтримки Державного агентства України з питань кіно. Фільм знято у копродукції: Georgian International Film (Грузія), AISI film (Туреччина), Національна кіностудія ім. О.Довженка (Україна), Тернопільська кінокомісія (Україна), кінокомпанія "ІнсайтМедіа" (Україна).

Режисер-постановник - Костянтин Коновалов. Сценарій - Євген Тимошенко, Костянтин Коновалов, за участі Мірзи Давітая. Креативний продюсер - Заза Урушадзе (Грузія). Оператор-постановник - Володимир Гуєвський. Художник-постановник - Володимир Філіппов. Композитор - Мустафа Язиджіолу. Генеральний продюсер - Андрій Осіпов (Україна). Продюсери - Юрій Калиновський (Україна), Мірза Давітая (Грузія), Ердал Кучук (Туреччина), Ондер Асру (Туреччина). Виконавчий продюсер - Олександр Омельянов (Україна).

В ролях: Олександр Соколов, Дерен Талу, Іраклій Маруашвілі, Катерина Шевченко, Юрдаер Окур, Олег Симоненко, Олександр Половець, Георгій Делієв, Дмитро Рибалевський, Денис Фалюта, Сюхан Самьєлі, Вячеслав Український, Володимир Міняйло, Ігор Волосовський, Анатолій Дриженко, Ірина Новосьолова.

Зйомки фільму відбувались на натурному майданчику та в павільонах Одеської кіностудії, у Білгород-Дністровській фортеці, на березі Чорного моря та на річці Дунай.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.