Спецпроект

Фестиваль у Швеції обрав світлину з проєкту Лесі Марущак про Голодомор для головного промофото

Один із образів проєкту «Mарія» канадської фотографині та художниці українського походження Лесі Марущак став головним рекламним зображенням фестивалю Landskrona Foto Festival в Швеції та демонструється на цифрових білбордах у центрі міста.

Про це повідомляє Свiтовий конґрес українців (СКУ) у Фейсбуці.

 

"Світовий конґрес українців вітає Лесю Марущак з досягненнями та міжнародним визнанням її робіт, включно з проєктом "МАРІЯ"", - зазначив перший віцепрезидент СКУ та голова Міжнародного координаційного комітету у справі Голодомору Стефан Романів.

Довідка. "Марія" - це один зі складників великої мультимедійної арт-інсталяції, що пов'язана з мобільним меморіальним простором. Проєкт присвячений пам'яті жертв Голодомору 1932-33 рр.

У центрі уваги – портрет юної дівчини Марії, якій вдалося вижити і перебратися в Канаду, у той час як мільйони людей загинули. Окрім книги, у проєкті представлені також виставка зображень та інсталяцій, фільм і серія лекцій.

У травні 2019 року художня книга Лесі Марущак "Марія" здобула найвищу нагороду на Міжнародному фестивалі "Книжковий арсенал" у Києві, а також увійшла до кінцевого списку на Афінському фестивалі фотокниг та престижному Prix du livre, Recontres d'Arles.

Проєкт "Марія" також був представлений в Парижі у рамках рамках ParisArtistes та престижної фотовиставки Objectif FEMMES 4-6 жовтня 2019 року.

Інсталяція Лесі Марущак з проєкту "Марія" демонструвалася онлайн в червні в США.

Світовий конґрес українців надав патронат проекту "Марія".

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.