Стенд російського «Меморіалу» на книжковій ярмарці заклеїли попередженнями, що вони «іноземні агенти»

Адміністрація Московської міжнародної книжкової ярмарки повісила на стенд «Меморіалу» відразу 4 оголошення про те, що організація є «іноземним агентом».

Це сталося після демонстративного візиту на стенд співробітників прокуратури, повідомляє Фейсбук-сторінка Sota.Vision сетевое издание.

 

"Історична правда" звернулася до представника "Меморіалу" із проханням прокоментувати цю ситуацію: "Є таке росiйське прислiв'я: "у страха глаза велики". Оце якраз той випадок.

Формально так, Меморiал визнаний "иностранным агентом", хоча цей статус оскаржується в російських судах – без успiху, що не дивно в сучасних реалiях.

Не для того чіпляють це "клеймо", щоб потiм його знiмати (це стосується майже всiх випадкiв, коли будь-яку організацію визнають агентом). Один з наслiдкiв цього "визнання" (головний) - це маркування, що ти є "иностранным агентом".

Наприклад, на сайтi, на виданнях, публiкацiях в ЗМI тощо. Або накладають штрафи. Меморiал вже оштрафований на величезну суму, але частину вже виплатив, завдяки багатьом нейбайдужим громадянам.

Вiдносно цього випадку – адмiнiстрацiя ярмарку, участь в якiй Мiжнародний Меморiал приймає багато рокiв, вирiшила "проявить бдительность" саме пiсля вiзиту працiвникiв прокуратури (чи не вперше за багато рокiв). "Как бы чего не вышло". Яскрава iлюстрацiя сучасних умов дiяльностi iсторико-правозахисної органiзацii з понад 30-рiчною iсторiєю" - відзначив у коментарі представник "Меморіалу".

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.