Стародавній човен-довбанку підняли із річки на Рівненщині

На околицях Березнівського району із річки Случ волонтерам, археологам та історикам вдалося підняти стародавній човен-добанку. Такий плавзасіб в давні часи виготовляли власноруч із цільного стовбура дерева.

Про це йдеться на сайті Рівненської ОДА.

 

Як розповів керівник клубу історичної реконструкції "Оствиця" Юрій Ойцюсь, над викопуванням човна працювало понад 20 людей. Аби підняти із глибини річки судно, напередодні довелось обстежити його у воді.

"Човен має 1 метр ширини та майже 10 – у довжину, - зазначає Юрій Ойцюсь. - Минулого року ми робили спробу підняття цього стародавнього човна. Однак, тоді не було достатньої кількості людей та техніки, тому цю місію нам виконати не вдалось.

А вже сьогодні, завдяки підтримці голови Рівненської ОДА Віталія Коваля та фахівців ГУ ДСНС, ми маємо велику кількість необхідної техніки, а також можемо забезпечити транспортом та харчуванням понад 20 волонтерів".

Аби підняти історичну знахідку, волонтери посеред річки утворили яму, з якої спеціальною помпою викачали воду. Далі працювали над тим, аби викопати із піску човен-довбанку.

За словами археологів, через значні уламки човна, важко встановити його точний вік. Однак, за першими спостереженнями йому точно більше 100 років. Судно виготовлене із цільного стовбура дерева, вагою 3 тонн.

Далі у планах – радіовуглецевий аналіз човна, аби дізнатися точний вік дерева та встановити іншу додаткову інформацію.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.