Стародавній човен-довбанку підняли із річки на Рівненщині

На околицях Березнівського району із річки Случ волонтерам, археологам та історикам вдалося підняти стародавній човен-добанку. Такий плавзасіб в давні часи виготовляли власноруч із цільного стовбура дерева.

Про це йдеться на сайті Рівненської ОДА.

 

Як розповів керівник клубу історичної реконструкції "Оствиця" Юрій Ойцюсь, над викопуванням човна працювало понад 20 людей. Аби підняти із глибини річки судно, напередодні довелось обстежити його у воді.

"Човен має 1 метр ширини та майже 10 – у довжину, - зазначає Юрій Ойцюсь. - Минулого року ми робили спробу підняття цього стародавнього човна. Однак, тоді не було достатньої кількості людей та техніки, тому цю місію нам виконати не вдалось.

А вже сьогодні, завдяки підтримці голови Рівненської ОДА Віталія Коваля та фахівців ГУ ДСНС, ми маємо велику кількість необхідної техніки, а також можемо забезпечити транспортом та харчуванням понад 20 волонтерів".

Аби підняти історичну знахідку, волонтери посеред річки утворили яму, з якої спеціальною помпою викачали воду. Далі працювали над тим, аби викопати із піску човен-довбанку.

За словами археологів, через значні уламки човна, важко встановити його точний вік. Однак, за першими спостереженнями йому точно більше 100 років. Судно виготовлене із цільного стовбура дерева, вагою 3 тонн.

Далі у планах – радіовуглецевий аналіз човна, аби дізнатися точний вік дерева та встановити іншу додаткову інформацію.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.