Веб-проєкт «Чехословаки в ГУЛАГу» має нові мовні версії

Інститут досліджень тоталітарних режимів (Чехія) представив англійську, українську та російську версії веб-проекту – "Чехословаки в ГУЛАГу".

Інститут досліджень тоталітарних режимів (Чехія) представив англійську, українську та російську версії веб-проекту – Чехословаки в ГУЛАГу.

Цей веб-сайт є результатом співробітництва чеських, українських та російських істориків та архівістів.

Він пропонує закордонній громадськості та фахівцям результати досліджень документів, що стосуються політичних репресій у Радянському Союзі, спрямованих проти вихідців з Чехословаччини (не тільки чехів – але й українців, німців, русинів, євреїв, угорців, росіян та словаків).

"Крім короткого огляду історії репресій, на сайті опубліковані біографії чеських авторів спогадів про табори, інтерв'ю зі свідками, які пережили ув'язнення в таборах ГУЛАГу, посилання на наукові та популярні статті, видання, виставки, відеозаписи бесід і документальні фільми, що були зняті ІДТР, а також посилання на проекти, пов'язані з темою репресій, – уточнює керівник проєкту дослідження репресій проти краян з Чехословаччини на території колишнього Радянського Союзу, історик ІДТР Адам Граділек. – Опубліковану на сайті фотогалерею ми постійно актуалізуємо, проте вона представляє лише малу частину тисяч документів, які ми зібрали в рамках проєкту до цього моменту".

 

Дослідженнями репресій проти чехословацьких громадян та осіб чеського походження в СРСР Інститут займається з моменту свого заснування в 2008 році. Співробітники ІДТР записали десятки інтерв'ю зі свідками і родичами жертв радянських репресій, а також придбали ряд документів, фотографій і рукописів спогадів з родинних архівів.

Дослідження також проводяться у чеських і зарубіжних архівах, включаючи архіви колишніх радянських спецслужб в пострадянських країнах, особливо активно – в Україні.

Спільно з українськими партнерами (Галузевий державний архів Служби безпеки України – ГДА СБУ, Державна архівна служба України, Державний архів Закарпатської області) Інститут створив центри оцифрування у Львові та Ужгороді, де обробляються відповідні документи з усіх регіонів України.

Це тисячі слідчих справ репресованих біженців від нацизму з території Чехословаччини в 1939—1941 роках, документи сотень наших співвітчизників, розстріляних під час Великого терору 1937—1938 років, а також жертв радянізації Підкарпатської Русі та осіб, що були насильно вивезені з Чехословаччини до Радянського Союзу після 1945 року.

У Російській Федерації все дослідження були досі зосереджені в державних архівах Москви і Свердловської області. У Росії основним партнером в дослідженні репресій, спрямованих проти співвітчизників з території Чехословаччини, є Міжнародна організація "Меморіал".

Каталогізація, архівування та публікація сотень тисяч сторінок документів НКВС і КДБ є метою трирічного спільного проєкту Інституту досліджень тоталітарних режимів та Кафедри кібернетики Західночеського Університету в Пльзені Digitální archiv dokumentů NKVD/KGB ve vztahu k československé historii ("Цифровий архів документів НКВС/КДБ, що стосуються чехословацької історії").

В результаті має виникнути онлайн-архів документів і фотографій радянських органів державної безпеки з можливістю пошуку за різними параметрами (вміст документів, імена та інші біографічні дані осіб, час і місце створення документів, місця ув'язнення і т. д.).

Крім того, Інститут бере участь в увічненні пам'яті жертв репресій у громадському просторі. У Чеській Республіці під його заступництвом діє проєкт "Остання адреса", який наближає широкій громадськості долі жертв комуністичного режиму не тільки в СРСР, а й у Чехословаччині.

Восени 2018 року представники ІДТР і посольства Чеської Республіки в Україні вшанували пам'ять розстріляних у Житомирі чехів у рамках найбільшої масової страти осіб чеського походження на території колишнього СРСР.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.