АНОНС: міні-фестиваль LEGIO Historica Херсон

3-4 жовтня у Херсоні відбудеться історичний фестиваль. Більшість подій фестивалю - під відкритим небом

 

Програма

3 жовтня

Обласна універсальна наукова бібліотека імені Олеся Гончара (вул. Героїв Крут, 2)

11.00 - відкриття фестивалю

11.15 - 16.00 - книжковий ярмарок

11.15 - 16.00 - локація з історичними настільними іграми

Лекційна програма

Краєзнавчий відділ (2 поверх ОУНБ імені Олеся Гончара)

11.15 - лекція "Українська історична спадщина Литви і Криму: як Тягин змінює сучасну Херсонщину"

Наталя Бімбірайте

12.15 - лекція "Французьке "кумівство" на Півдні України"

Єгор Сидорович

13.15 - лекція "Археологічні дослідження фортеці біля Тягинки В. І. Гошкевичем у 1914 р."

Андрій Лопушинський

14.15 - Майстер-клас "Археологія за годину" (на вулиці, перед центральним входом у бібліотеку)

Сергій Немцев

15.15 - лекція "Події 1917-1921 років в Україні: "визвольні змагання" або "громадянська війна?"

Вадим Яровий

Бібліокав'ярня (3 поверх ОУНБ імені Олеся Гончара)

11.15 - лекція "Голодомор 1932-1933 років в усній історії Півдня України"

Наталя Кузовова

12.15 - лекція "Протистояння "Червоній зірці" та "чорним орлам": країни Балтії у боротьбі за свободу 1918-1920"

Артем Петрик

Бібліографічний відділ (3 поверх ОУНБ імені Олеся Гончара)

13.15 - лекція "Артуріана: історичний детектив тривалістю півтори тисячі років"

Кирило Галушко

14.15 - лекція "Від війська до підприємств та лісових галявин: де і як грали в футбол в Україні 1920-х?"

Євгеній Шатілов

15.15 - презентація книжки "Ми" та творча зустріч з Русланом Горовим

Програма кінопоказів

ККЗ "Ювілейний" (вул. Перекопська, 11), Велика зала

17.00 - фестиваль херсонської документалістики

18.30 - прем'єра документального фільму "Калініндорф" (Україна, 2020)

Юрій Капарулін, Лесь Касьянов

4 жовтня

Екскурсійна програма

11.00 - екскурсія "Вчені, авантюристи, праведники: старий Херсон у родинній історії Гошкевичів" (Старт - Гімназичний сквер (вул. Соборна), біля пам'ятника прикордонникам)

Антон Костенко

13.00 - екскурсія місцями єврейського гетто у Херсоні (старт - Планетарій, вул. Воронцовська, 14)

Юрій Капарулін

15.00 - Екскурсія "Херсонський модернізм: назад у майбутнє" (Старт - Херсонський річморвокзал, Одеська площа)

Андрій Луцик, Наталія Шальнова

Краєзнавчий відділ (2 поверх ОУНБ імені Олеся Гончара)

16.00 - презентація книжок "Від Січі до Чорноморії. Запорозьке та чорноморське козацтво в російсько-турецьких війнах другої половини XVIII століття" та "Станиці над Бугом. Історія Бузького козацького війська 1769-1817 рр."

Олексій Патлах

Арт-куб "Masson" (вул. Суворова, 27)

18.00 - дискусія "Відновити не можна руйнувати: якою буде доля історико-культурної спадщини Херсона?"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.