Мінкульт пропонує передати «Городницький скарб» в музей

Міністерство культури та інформаційної політики України вважає за доцільне передати знайдений 28 серпня скарб срібників часів князя Володимира Великого та Святополка Окаянного (т.зв. “Городницький скарб”) Національному музею історії України для подальшого наукового опрацювання

"Музей має досвід проведення наукової експертизи та необхідних заходів з консервації та реставрації, а також спеціалістів-реставраторів відповідної категорії", - зазначила заступниця міністра культури та інформаційної політики Світлана Фоменко.

МКІП вважає, що після реставрації та опрацювання скарб найдоцільніше передати до фондів Новоград-Волинського краєзнавчого музею, де є всі необхідні умови для його належного зберігання та охорони. 

Також Міністерство наполягає на виплаті грошової винагороди людині, яка добровільно передала унікальний дорогоцінний скарб національного значення до Державного музейного фонду України.

 

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.