Голова Держархіву за особисті гроші викупив цінні документи та передав їх до архіву

Списаний у радянський час історичний документ чільник Державної архівної служби Анатолій Хромов викупив на інтернет-аукціоні за 1100 гривень

Повернені в архів історичні документи – це архівна справа Волинської казенної палати 1899 року "О взыскании с Якова Чирко 1 руб. гербового штрафа" на 10 аркушах.

До 1959 року вона зберігалась в фонді №118 Житомирського обласного архіву, але в рамках так званих "макулатурних кампаній" радянські архівісти провели "експертизу" і виключили цю культурну пам'ятку з архівного фонду. Справу, як і сотні інших цього періоду, виділили до знищення. Точно невідомо, чому вона не потрапила "в утиль", але через 61 рік справа з'явилась на одному з інтернет-аукціонів.

Запис цієї справи у описі з позначкою
Запис цієї справи у описі з позначкою "вибула"

"Чиннне архівне законодавство містить доволі декларативні норми та окремі колізії щодо процедури повернення таких справ в Національний архівний фонд. Тому я вирішив власним коштом викупити цю справу та за актом дарування повернути архівні документи в Державний архів Житомирської області. Роблю це публічно, бо підтримую думку відомого уродженця Одещини - мецената та громадсьуого діяча Євгена Чикаленка (1861-1929): "Мало любити Україну до глибини душі, треба любити її до глибини кишені".

Закликаю керівників державних архівів, користувачів та добросовісних антикварів - зробити свій внесок в поповнення Національного архівного фонду України" – зазначив у фейсбук-дописі Анатолій Хромов.

 

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.