Голова Держархіву за особисті гроші викупив цінні документи та передав їх до архіву

Списаний у радянський час історичний документ чільник Державної архівної служби Анатолій Хромов викупив на інтернет-аукціоні за 1100 гривень

Повернені в архів історичні документи – це архівна справа Волинської казенної палати 1899 року "О взыскании с Якова Чирко 1 руб. гербового штрафа" на 10 аркушах.

До 1959 року вона зберігалась в фонді №118 Житомирського обласного архіву, але в рамках так званих "макулатурних кампаній" радянські архівісти провели "експертизу" і виключили цю культурну пам'ятку з архівного фонду. Справу, як і сотні інших цього періоду, виділили до знищення. Точно невідомо, чому вона не потрапила "в утиль", але через 61 рік справа з'явилась на одному з інтернет-аукціонів.

Запис цієї справи у описі з позначкою
Запис цієї справи у описі з позначкою "вибула"

"Чиннне архівне законодавство містить доволі декларативні норми та окремі колізії щодо процедури повернення таких справ в Національний архівний фонд. Тому я вирішив власним коштом викупити цю справу та за актом дарування повернути архівні документи в Державний архів Житомирської області. Роблю це публічно, бо підтримую думку відомого уродженця Одещини - мецената та громадсьуого діяча Євгена Чикаленка (1861-1929): "Мало любити Україну до глибини душі, треба любити її до глибини кишені".

Закликаю керівників державних архівів, користувачів та добросовісних антикварів - зробити свій внесок в поповнення Національного архівного фонду України" – зазначив у фейсбук-дописі Анатолій Хромов.

 

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.