Дев'ять київських будівель стали пам'ятками

Департамент охорони культурної спадщини надав статус щойно виявлених об’єктів культурної спадщини дев’яти об’єктам у Києві

Про це повідомив офіційний портал Києва.

Пам'ятками стали:

  • будинок звукозапису Українського радіо на вул. Первомайського, 5-В;
  • будинок житловий (у якому мешкали скульптори І. В. Макогон і художниця Т. Н. Яблонська) на вул. Мар'яненка, 14;
  • флігель із крамницями на вул. Верхній Вал, 16/4;
  • будинок Осипа Родіна на вул. Гончара, 71;
  • зали Прощання (Ритуальні корпуси Київського крематорію) на вул. Байкова, 16;
  • потерна ІІ Капоніру Госпітального укріплення ХІХ століття на вул. Госпітальна, 24-А.

Статус щойно виявлених об'єктів культурної спадщини отримали горжова стіна Васильківського укріплення ХІХ століття та відкриті артилерійські каземати оборони рову з потерною у валу Васильківського укріплення на вул. Коновальця, 44, ескрапова стіна Госпітального укріплення ХІХ ст. на вул. Госпітальна, 24-А.

Тепер Департамент має у 10-денний строк надіслати власникам цих об'єктів відповідне повідомлення. А власники об'єктів культурної спадщини зобов'язані укласти охоронний договір.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.