Розпочались роботи з відновлення могил воїнів армії УНР в Любліні

Українське товариство Любліна просить допомогти у відновленні могил українських героїв

На православному кладовищі на вулиці Липовій в Любліні розпочались роботи з відновлення могил воїнів армії Української Народної Республіки.

Українська громада Любліна роками доглядала ці могили, зберігаючи пам'ять про українських національних героїв. З кінця 80-х років ХХ ст. можна було це робити у відкритий спосіб. На початку 90-х років руками люблінських українців проведено перші більші роботи для впорядкування могил.

 

У 2000 р., завдяки підтримці властей міста та люблинських підприємств, проведено чергові роботи – відновлено і помальовано "козацькі" хрести, встановлено на них тризуби, прокладено тротуар.

Вагомою подією стало у 2001 р. спорудження – поруч могил – пам'ятника на честь воїнів армії УНР, котрі жили в Люблині та околиці і тут знайшли вічний спокій. Це було можливим завдяки великій мобілізації української громади Любліна, підтримці властей міста Любліна, Посольства України в Польщі, люблінських підприємців та української діаспори.

Пам'ятник та могили воїнів армії УНР в Люблині стали загальновідомим у місті місцем української національної пам'яті, де вінки складають численні делегації, де відзначаються українські національні свята.

Щоби повністю профінансувати відновні роботи бракує близько 15 тисяч злотих.

Українське товариство Любліна звертається до всіх, кому дороге належне вшанування пам'яті борців за волю України, про пожертви на цьогорічні роботи для відновлення могил воїнів армії УНР у Люблині.

У зверненні йдеться "Цього року випадає 100-річчя війни з більшовицькою Росією 1920 року та польсько-українського союзу – пакту Петлюра–Пілсудський, відтак не буде кращої нагоди, щоб відновити люблинські могил українських героїв".

Пожертви можна вносити на банківський рахунок Товариства:

Towarzystwo Ukraińskie

nr 92 1090 2688 0000 0001 1833 0907, Santander Bank Polska S.A.

з позначенням: Darowizna - groby żołnierzy ukraińskich w Lublinie.

У іноземній валюті (USD) та з-за меж Польщі:

PL 78 1090 2688 0000 0001 4125 1968, Santander Bank Polska S.A., SWIFT: WBKPPLPP

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.