Київ відкликав патронат над діяльністю "Німецько-української комісії істориків"

Міністерство закордонних справ України поінформувало Берлін, що відкликає свій патронат над "Німецько-українською комісією істориків" (DUHK).

Про це в коментарі Укрінформу сказав посол України в ФРН Андрій Мельник.

 

"З огляду на надзвичайну важливість та чутливість для України питання історичної пам'яті, про рішення відкликати патронат над комісією з боку МЗС України було надіслано офіційну ноту зовнішньополітичному відомству Німеччини.

Я дуже сподіваюся, що наші застереження будуть сприйняті німецькими партнерами з належною серйозністю, і нам вдасться узгодити алгоритм дій з урахуванням національних інтересів України", - сказав Мельник.

Посол зазначив, що ранок 24 вересня він провів у зустрічах з представниками керівництва МЗС Німеччини з метою детального роз'яснення позиції офіційного Києва щодо комісії, а також обговорення пропозиції щодо створення повноцінної Міжурядової українсько-німецької комісії з історичних питань на виключно паритетних засадах.


Читайте також: Як посол Мельник боровся з вітряками історії та як бути з можливим провалом у Німеччині?

Крути-1918: вчені проти міфів

Довкола знакових подій з часом нагромаджуються міфи й легенди, які можуть не мати жодного стосунку до історичної дійсності. Бій під Крутами не став винятком. Вже на еміграції популяризація крутянського подвигу нерідко супроводжувалася неточностями і недоладностями, на що звертали увагу навіть окремі учасники визвольної боротьби й діячі української діаспори. Попри незрівнянно більші інформаційні можливості сучасного суспільства, сьогодні мас-медіа часом ретранслюють не лише давно спростовані легенди про бій під Крутами, але й новітні міфи, творці яких інколи доволі безапеляційно просувають своє "бачення" історичних подій.

Крутянці на світлинах

19 березня 1918 року Київ був у зажурі... Ховали крутянців... «Прості деревяні блакитні домовини були поставлені по дві на площадки візників». На Бібіковському бульварі стрікотіла плівкою відеокамера, що фільмувала траурну процесію. Професор Грушевський сказав: «Dulce et decorum est pro patria mori. – Солодко і прекрасно вмерти за отчизну так, як умерли оці сини й брати наші, які полягли головами, боронячи рідний край від ворогів...». У будівлі Центральної Ради робили ремонт – з фронтону знімали двоголового орла, символ російського самодержавства.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».