Київ відкликав патронат над діяльністю "Німецько-української комісії істориків"

Міністерство закордонних справ України поінформувало Берлін, що відкликає свій патронат над "Німецько-українською комісією істориків" (DUHK).

Про це в коментарі Укрінформу сказав посол України в ФРН Андрій Мельник.

 

"З огляду на надзвичайну важливість та чутливість для України питання історичної пам'яті, про рішення відкликати патронат над комісією з боку МЗС України було надіслано офіційну ноту зовнішньополітичному відомству Німеччини.

Я дуже сподіваюся, що наші застереження будуть сприйняті німецькими партнерами з належною серйозністю, і нам вдасться узгодити алгоритм дій з урахуванням національних інтересів України", - сказав Мельник.

Посол зазначив, що ранок 24 вересня він провів у зустрічах з представниками керівництва МЗС Німеччини з метою детального роз'яснення позиції офіційного Києва щодо комісії, а також обговорення пропозиції щодо створення повноцінної Міжурядової українсько-німецької комісії з історичних питань на виключно паритетних засадах.


Читайте також: Як посол Мельник боровся з вітряками історії та як бути з можливим провалом у Німеччині?

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.