Київ відкликав патронат над діяльністю "Німецько-української комісії істориків"

Міністерство закордонних справ України поінформувало Берлін, що відкликає свій патронат над "Німецько-українською комісією істориків" (DUHK).

Про це в коментарі Укрінформу сказав посол України в ФРН Андрій Мельник.

 

"З огляду на надзвичайну важливість та чутливість для України питання історичної пам'яті, про рішення відкликати патронат над комісією з боку МЗС України було надіслано офіційну ноту зовнішньополітичному відомству Німеччини.

Я дуже сподіваюся, що наші застереження будуть сприйняті німецькими партнерами з належною серйозністю, і нам вдасться узгодити алгоритм дій з урахуванням національних інтересів України", - сказав Мельник.

Посол зазначив, що ранок 24 вересня він провів у зустрічах з представниками керівництва МЗС Німеччини з метою детального роз'яснення позиції офіційного Києва щодо комісії, а також обговорення пропозиції щодо створення повноцінної Міжурядової українсько-німецької комісії з історичних питань на виключно паритетних засадах.


Читайте також: Як посол Мельник боровся з вітряками історії та як бути з можливим провалом у Німеччині?

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.