Вчені НАНУ відреагували на інтервʼю академіка Гончарука про появу життя на Землі

Академіки та вчені Національної академії наук України відреагували на інтервʼю претендента на пост президента НАНУ академіка Владислава Гончарука. Вони вважають його висловлювання антинауковими і шкідливими для репутації академії наук.

Про це йдеться в їх спільному зверненні.

 
Владислав Гончарук

"Нас глибоко обурила ця публікація [інтервʼю виданню "Граніт науки"], заснована на анти- і псевдонаукових висловлюваннях вченого і директора великої хімічної установи, який бажає очолити Національну академію наук України.

Розглядаємо її як певний набір його виключно персональних уявлень, котрі, як ми хотіли би сподіватися, з'явились у нього в останні роки і яких ми ніколи раніше від нього не чули", — сказано у зверненні.

Вчені вважають, що заяви Гончарука суперечать фактам, які встановила світова наука. "Це стосується як уявлення про походження і розвиток Всесвіту, Сонячної системи і планети Земля, так і тверджень щодо виникнення і розвитку життя на ній", — уточнили вчені.

Представники НАНУ зазначили, що не поділяють "фантазій" Гончарука.

Члени Відділення хімії НАН України також засудили висловлювання академіка.

"Ми засуджуємо некоректні висловлювання академіка [...] про всесвітньо відомих вчених, своїх колег по президії і всього наукового співтовариства. Інтервʼю містить низку нечітких, часто помилкових і необгрунтованих тверджень [...].

Вважаємо, що це інтервʼю завдало великої шкоди авторитету Національної академії наук України та вітчизняної науки в цілому", — сказано у відкритому листі.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.