Вчені НАНУ відреагували на інтервʼю академіка Гончарука про появу життя на Землі

Академіки та вчені Національної академії наук України відреагували на інтервʼю претендента на пост президента НАНУ академіка Владислава Гончарука. Вони вважають його висловлювання антинауковими і шкідливими для репутації академії наук.

Про це йдеться в їх спільному зверненні.

 
Владислав Гончарук

"Нас глибоко обурила ця публікація [інтервʼю виданню "Граніт науки"], заснована на анти- і псевдонаукових висловлюваннях вченого і директора великої хімічної установи, який бажає очолити Національну академію наук України.

Розглядаємо її як певний набір його виключно персональних уявлень, котрі, як ми хотіли би сподіватися, з'явились у нього в останні роки і яких ми ніколи раніше від нього не чули", — сказано у зверненні.

Вчені вважають, що заяви Гончарука суперечать фактам, які встановила світова наука. "Це стосується як уявлення про походження і розвиток Всесвіту, Сонячної системи і планети Земля, так і тверджень щодо виникнення і розвитку життя на ній", — уточнили вчені.

Представники НАНУ зазначили, що не поділяють "фантазій" Гончарука.

Члени Відділення хімії НАН України також засудили висловлювання академіка.

"Ми засуджуємо некоректні висловлювання академіка [...] про всесвітньо відомих вчених, своїх колег по президії і всього наукового співтовариства. Інтервʼю містить низку нечітких, часто помилкових і необгрунтованих тверджень [...].

Вважаємо, що це інтервʼю завдало великої шкоди авторитету Національної академії наук України та вітчизняної науки в цілому", — сказано у відкритому листі.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.