Вчені НАНУ відреагували на інтервʼю академіка Гончарука про появу життя на Землі

Академіки та вчені Національної академії наук України відреагували на інтервʼю претендента на пост президента НАНУ академіка Владислава Гончарука. Вони вважають його висловлювання антинауковими і шкідливими для репутації академії наук.

Про це йдеться в їх спільному зверненні.

 
Владислав Гончарук

"Нас глибоко обурила ця публікація [інтервʼю виданню "Граніт науки"], заснована на анти- і псевдонаукових висловлюваннях вченого і директора великої хімічної установи, який бажає очолити Національну академію наук України.

Розглядаємо її як певний набір його виключно персональних уявлень, котрі, як ми хотіли би сподіватися, з'явились у нього в останні роки і яких ми ніколи раніше від нього не чули", — сказано у зверненні.

Вчені вважають, що заяви Гончарука суперечать фактам, які встановила світова наука. "Це стосується як уявлення про походження і розвиток Всесвіту, Сонячної системи і планети Земля, так і тверджень щодо виникнення і розвитку життя на ній", — уточнили вчені.

Представники НАНУ зазначили, що не поділяють "фантазій" Гончарука.

Члени Відділення хімії НАН України також засудили висловлювання академіка.

"Ми засуджуємо некоректні висловлювання академіка [...] про всесвітньо відомих вчених, своїх колег по президії і всього наукового співтовариства. Інтервʼю містить низку нечітких, часто помилкових і необгрунтованих тверджень [...].

Вважаємо, що це інтервʼю завдало великої шкоди авторитету Національної академії наук України та вітчизняної науки в цілому", — сказано у відкритому листі.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.