У Єгипті археологи виявили 27 стародавніх саркофагів

У Єгипті, поблизу селища Саккара, неподалік від Каїра, вчені знайшли 27 стародавніх саркофагів, які імовірно датуються I-II століттями до Р.Х.

Як повідомляє BBC, артефакти відмінно збереглися, а ще вони яскраво і барвисто прикрашені.

 
ФОТО: EGYPTIAN MINISTRY OF TOURISM AND ANTIQUITIES

Саркофаги знайшли в одному з покинутих колодязів на глибині близько 11 метрів. На початку вересня дослідники знайшли 13 саркофагів, а через кілька тижнів – ще 14.

За словами місцевих експертів, ця знахідка стала однією з найбільших і найцінніших в своєму роді.

Виявлені саркофаги дуже добре виглядали, на їхній поверхні залишилися деталі різних прикрас, а також фарба.

У міністерстві старожитностей Єгипту заявили, що, все вказує на те, що гробниці жодного разу не відкривали з моменту їх захоронення.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.