Архів зарубіжної україніки представив документи про Союз українок Америки

Центральний державний архів зарубіжної україніки (ЦДАЗУ) з нагоди 95-річчя Союзу українок Америки (СУА) представив добірку документів про роботу СУА

Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сторінці ЦДАЗУ в Фейсбуці.

"У рамках заходів, приурочених до Дня Незалежності України, Центральний державний архів зарубіжної україніки пропонує вашій увазі добірку документів, що висвітлює діяльність Союзу українок Америки – однієї з потужних українських організацій, що діяли за кордоном упродовж ХХ ст., наближаючи своєю невтомною працею здобуття незалежності нашої держави", - йдеться у дописі.

Зазначається, що Союз українок Америки було створено у 1925 р. "Як зауважила у 1975 р. культурно-освітня референтка СУА Любов Волинець, "Союз Українок Америки не партійна організація, але патріотизм її членок глибокий і щирий, а заходи в оборані прав України, в обороні пригніченого українського народу були на першому пляні праці нашої організації"", - додали в ЦДАЗУ.

 

В архіві зауважили, що основні досягнення та перспективи обговорюються та затверджуються на Конвенціях Союзу українок Америки, що відбуваються кожні три роки.

Робота СУА та його відділів висвітлюються на шпальтах друкованого органу – журналу "Наше життя", що почав виходити у 1944 р.

На основі колекції народного мистецтва, придбаної управою СУА, у 1976 р. створено Український музей (Нью-Йорк).

Завдяки стипендійним акціям СУА українська молодь багатьох країн світу отримала можливість здобувати гідну освіту.

Союз українок Америки співпрацює з такими потужними організаціями, як Український конгресовий комітет Америки, Світова федерація українських жіночих організацій, Світовий конгрес вільних українців (нині – Світовий конгрес українців) та ін.

У ЦДАЗУ зауважили, що зберігають документи та друковані видання, які висвітлюють діяльності Союзу українок Америки. "На особливу увагу заслуговує підбірка номерів журналу "Наше життя" (починаючи з 1950-х рр.). Вони й стали основою добірки документів, що ми пропонуємо вашій увазі", - зазначили в архіві.

Переглянути документи можна за посиланням.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.