Архів зарубіжної україніки представив документи про Союз українок Америки

Центральний державний архів зарубіжної україніки (ЦДАЗУ) з нагоди 95-річчя Союзу українок Америки (СУА) представив добірку документів про роботу СУА

Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сторінці ЦДАЗУ в Фейсбуці.

"У рамках заходів, приурочених до Дня Незалежності України, Центральний державний архів зарубіжної україніки пропонує вашій увазі добірку документів, що висвітлює діяльність Союзу українок Америки – однієї з потужних українських організацій, що діяли за кордоном упродовж ХХ ст., наближаючи своєю невтомною працею здобуття незалежності нашої держави", - йдеться у дописі.

Зазначається, що Союз українок Америки було створено у 1925 р. "Як зауважила у 1975 р. культурно-освітня референтка СУА Любов Волинець, "Союз Українок Америки не партійна організація, але патріотизм її членок глибокий і щирий, а заходи в оборані прав України, в обороні пригніченого українського народу були на першому пляні праці нашої організації"", - додали в ЦДАЗУ.

 

В архіві зауважили, що основні досягнення та перспективи обговорюються та затверджуються на Конвенціях Союзу українок Америки, що відбуваються кожні три роки.

Робота СУА та його відділів висвітлюються на шпальтах друкованого органу – журналу "Наше життя", що почав виходити у 1944 р.

На основі колекції народного мистецтва, придбаної управою СУА, у 1976 р. створено Український музей (Нью-Йорк).

Завдяки стипендійним акціям СУА українська молодь багатьох країн світу отримала можливість здобувати гідну освіту.

Союз українок Америки співпрацює з такими потужними організаціями, як Український конгресовий комітет Америки, Світова федерація українських жіночих організацій, Світовий конгрес вільних українців (нині – Світовий конгрес українців) та ін.

У ЦДАЗУ зауважили, що зберігають документи та друковані видання, які висвітлюють діяльності Союзу українок Америки. "На особливу увагу заслуговує підбірка номерів журналу "Наше життя" (починаючи з 1950-х рр.). Вони й стали основою добірки документів, що ми пропонуємо вашій увазі", - зазначили в архіві.

Переглянути документи можна за посиланням.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.