Сейм Латвії у першому читанні підтримав заборону георгіївської стрічки

Сейм Латвії у першому читанні схвалив поправки до законодавства, що передбачають заборону на використання в георгіївської стрічки в ході публічних заходів

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на агентство LETA.

Голова Комісії з прав людини та громадських справ Артус Кайміньш, відповідальний за законопроєкт, повідомив, що в комісії обговорювалося питання про визначення "георгіївської стрічки", зазначивши, що це питання викликало розбіжності. За його словами, перед другим читанням, до законопроекту додадуть таке визначення.

"Беручи до уваги експансію Росії в Україні та її тоталітарну ідеологію щодо колишніх республік СРСР, у Латвії є підстави бачити загрозу своїй демократичній системі і безпеці. Заборона на георгіївські стрічки обмежила б такі прояви ідеології. Ми повинні показати свою позицію проти використання цих стрічок на публічних заходах", - заявляв раніше Кайміньш.

 

В даний час закон про безпеку громадських розваг і гулянь забороняє використання прапорів, гербів і гімнів колишнього СРСР, його республік і нацистської Німеччини, нацистських свастик, знаків СС і радянської символіки під час публічних заходів, за винятком випадків, коли мета їх використання не пов'язана з прославлянням тоталітарних режимів або виправданням скоєних кримінальних злочинів.

Щоб поправки вступили в силу, вони повинні бути схвалені в трьох читаннях. Також їх повинен проголосити президент Латвії.

До Сейму також надійшли поправки до закону, які передбачають заборону на використання одягу, що нагадує про колишній СРСР, його Республіки і нацистську Німеччину, збройні сили і правоохоронні органи (репресивні установи).

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.