У Києві відкрили пам'ятну дошку журналісту Георгію Гонгадзе

16 вересня у Києві на Хрещатику до 20 роковин вбивства встановили пам'ятну дошку журналісту, засновнику "Української правди" Георгію Гонгадзе

Пам'ятний знак встановили на будівлі Національної спілки журналістів України за адресою вул. Хрещатик, 27а, передає Еспресо.TV.

Виготовлення дошки ініціювала Київська міська рада, виконавець - Департамент охорони культурної спадщини Київської міської держадміністрації, скульптор - Василь Маркуш.

Спікерами на відкритті стали: Валентина Теличенко, правозахисниця, представниця родини Гонгадзе; Сергій Томіленко, голова Національної спілки журналістів України; Севгіль Мусаєва, головна редакторка видання "Українська правда"; Олександр Никоряк, директор Департаменту охорони культурної спадщини КМДА.

 

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.