СКУ закликає Раду визнати депортованими українців, примусово виселених з території Польщі в 1944-51 рр.

Світовий конґрес українців закликав Верховну Раду підтримати законопроєкт щодо визнання депортованими громадян України, які були примусово переселені з території Польської Народної Республіки в 1944-1951 роках

Як передає Укрінформ, про це йдеться на сайті СКУ з нагоди відзначення 13 вересня 76-ї річниці від початку депортації українців з Лемківщини, Любачівщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Західної Бойківщини у 1944 – 1951 рр.

"СКУ закликає Верховну Раду України підтримати законопроєкт №2038 щодо визнання депортованими громадян України, які у 1944-1951 роках були примусово переселені з території Польської Народної Республіки", - йдеться на сайті.

"Примусове виселення українців у 1944 – 1951 років – це та сторінка історії, про яку має знати світ і Україна. На всіх рівнях СКУ наголошує на важливості законопроєкту №2038. Належне визнання цих трагічних подій української історії - наш обов'язок перед теперішніми та майбутніми поколіннями", - заявив президент СКУ Павло Ґрод.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.