Фонд «Героїка» та Національний військово-історичний музей України підписали меморандум про співпрацю

Національний військово-історичний музей України долучається до розвитку інтернет-порталу «Імена самостійної України», присвяченого воякам українських військ 1917-1924 рр.

Відповідний меморандум про співпрацю був підписаний директором Національного військово-історичного музею України Андрієм Ільєнком та очільником "Героїки" Павлом Подобєдом. Документ передбачає залучення фахівців НВІМУ до виявлення, копіювання та опрацювання архівних документів та матеріалів, які зберігаються в державних архівах і можуть бути використані у генеалогічному проєкті "Імена самостійної України".

"Щоденно в проєкті працює лише троє активістів. Вони самостійно опрацьовують цифрові копії архівних документів та готують біографічні довідки, на підставі яких створюються облікові картки на кожного окремого учасника українського визвольного руху 1917-1924 років.

Ці ж люди опрацьовують матеріали, що надсилаються ще чотирма волонтерами, які долучаються до роботи над проєктом ситуативно: перевіряють правильність набору документів, наявність посилань на джерела, завантажують віднайдені світлини, фото могил, позначають на інтерактивній карті геолокації місць поховань тощо.

Відтак швидкість наповнення нашої бази напряму залежить від здатності розширити команду проєкту. Участь співробітників провідної військово-історичної установи країни дозволить нам не лише збільшити обсяги опрацьованої інформації, але й суттєво посилити наукову компоненту в нашій роботі", – пояснює керівник "Героїки" Павло Подобєд.

 

Заступник директора з наукової роботи Національного військово-історичного музею України Ярослав Тинченко зазначив, що співробітниками музею вже розпочато роботу з опрацювання списків 4-ї Київської, 5-ї Херсонської стрілецьких дивізій Армії УНР, а також Окремого корпусу кордонної охорони.

"У фондах Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України зберігаються документи, що становлять інтерес не лише для військових істориків, але й для людей, які намагаються з'ясувати долю своїх пращурів. До таких документів належать списки козаків та старшин по дивізіях, які нерідко містять не лише імена та прізвища особового складу, але й короткі біографічні відомості, зокрема про дату та місце народження вояків.

Географія територій, з яких походить особовий склад 4-ї Київської, 5-ї Херсонської стрілецьких дивізій Армії УНР, а також Окремого корпусу кордонної охорони – це вся території сучасної України і навіть ширше. Опрацювання цих документів значно розширить наявну базу даних і збагатить вже існуючі біографічні довідки", – підсумував історик Ярослав Тинченко.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.