Фонд «Героїка» та Національний військово-історичний музей України підписали меморандум про співпрацю

Національний військово-історичний музей України долучається до розвитку інтернет-порталу «Імена самостійної України», присвяченого воякам українських військ 1917-1924 рр.

Відповідний меморандум про співпрацю був підписаний директором Національного військово-історичного музею України Андрієм Ільєнком та очільником "Героїки" Павлом Подобєдом. Документ передбачає залучення фахівців НВІМУ до виявлення, копіювання та опрацювання архівних документів та матеріалів, які зберігаються в державних архівах і можуть бути використані у генеалогічному проєкті "Імена самостійної України".

"Щоденно в проєкті працює лише троє активістів. Вони самостійно опрацьовують цифрові копії архівних документів та готують біографічні довідки, на підставі яких створюються облікові картки на кожного окремого учасника українського визвольного руху 1917-1924 років.

Ці ж люди опрацьовують матеріали, що надсилаються ще чотирма волонтерами, які долучаються до роботи над проєктом ситуативно: перевіряють правильність набору документів, наявність посилань на джерела, завантажують віднайдені світлини, фото могил, позначають на інтерактивній карті геолокації місць поховань тощо.

Відтак швидкість наповнення нашої бази напряму залежить від здатності розширити команду проєкту. Участь співробітників провідної військово-історичної установи країни дозволить нам не лише збільшити обсяги опрацьованої інформації, але й суттєво посилити наукову компоненту в нашій роботі", – пояснює керівник "Героїки" Павло Подобєд.

 

Заступник директора з наукової роботи Національного військово-історичного музею України Ярослав Тинченко зазначив, що співробітниками музею вже розпочато роботу з опрацювання списків 4-ї Київської, 5-ї Херсонської стрілецьких дивізій Армії УНР, а також Окремого корпусу кордонної охорони.

"У фондах Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України зберігаються документи, що становлять інтерес не лише для військових істориків, але й для людей, які намагаються з'ясувати долю своїх пращурів. До таких документів належать списки козаків та старшин по дивізіях, які нерідко містять не лише імена та прізвища особового складу, але й короткі біографічні відомості, зокрема про дату та місце народження вояків.

Географія територій, з яких походить особовий склад 4-ї Київської, 5-ї Херсонської стрілецьких дивізій Армії УНР, а також Окремого корпусу кордонної охорони – це вся території сучасної України і навіть ширше. Опрацювання цих документів значно розширить наявну базу даних і збагатить вже існуючі біографічні довідки", – підсумував історик Ярослав Тинченко.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.