Відбудеться Перший петлюрівський суботник

8 та 9 серпня 2020 року на Замковій горі у Києві відбудеться впорядкування місця поховання козаків 1-го Українського полку імені гетьмана Богдана Хмельницького. Нині могила богданівців занедбана, потребує належної меморіалізації та облаштування території

1 травня 1917 року в Києві було проголошено створення 1-го Українського козацького полку імені гетьмана Богдана Хмельницького. Ця подія започаткувала українізацію військових частин в російській армії. Вирушаючи з Києва на російсько-німецький фронт, 8 серпня на станції Пост-Волинський ешелон богданівців зазнав несподіваного нападу з боку російських кірасирів та донських козаків. Унаслідок нападу загинуло 16 українських військовиків та понад 50 було поранено.

12 серпня відбувся похорон козаків-богданівців, зорганізований на урядовому рівні. Багатотисячну жалобну процесію очолював голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський. На могилі козаків 1-го Українського полку імені гетьмана Богдана Хмельницького, облаштованій на Замковій (Флорівській) горі у Києві, встановили дубовий хрест. Військовий клуб імені гетьмана Павла Полуботка поклав вінок із написом: "Смійся, враже, та не дуже".

За часів Української революції 1917–1921 років місце поховання козаків-богданівців стало для українських патріотів одним із символів боротьби за державність України.

Організатори закликають усіх небайдужих долучися до першого Петлюрівського суботника.

Збір волонтерів – 8 і 9 серпня о 10:00–10:30 біля центрального входу до Національного музею історії України (вул. Володимирська, 2).

 

Дати заснування Української академії наук: яка правильна?

Виглядає дивно, але факт: існує різнобій у позначенні точної дати створення Національної академії наук України. Перша дата – це 14 листопада 1918 року. Друга дата – це 27 листопада 1918 року. То ж яка дата – справжня? Відколи ми маємо вести відлік Академії?

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.