Відбудеться Перший петлюрівський суботник

8 та 9 серпня 2020 року на Замковій горі у Києві відбудеться впорядкування місця поховання козаків 1-го Українського полку імені гетьмана Богдана Хмельницького. Нині могила богданівців занедбана, потребує належної меморіалізації та облаштування території

1 травня 1917 року в Києві було проголошено створення 1-го Українського козацького полку імені гетьмана Богдана Хмельницького. Ця подія започаткувала українізацію військових частин в російській армії. Вирушаючи з Києва на російсько-німецький фронт, 8 серпня на станції Пост-Волинський ешелон богданівців зазнав несподіваного нападу з боку російських кірасирів та донських козаків. Унаслідок нападу загинуло 16 українських військовиків та понад 50 було поранено.

12 серпня відбувся похорон козаків-богданівців, зорганізований на урядовому рівні. Багатотисячну жалобну процесію очолював голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський. На могилі козаків 1-го Українського полку імені гетьмана Богдана Хмельницького, облаштованій на Замковій (Флорівській) горі у Києві, встановили дубовий хрест. Військовий клуб імені гетьмана Павла Полуботка поклав вінок із написом: "Смійся, враже, та не дуже".

За часів Української революції 1917–1921 років місце поховання козаків-богданівців стало для українських патріотів одним із символів боротьби за державність України.

Організатори закликають усіх небайдужих долучися до першого Петлюрівського суботника.

Збір волонтерів – 8 і 9 серпня о 10:00–10:30 біля центрального входу до Національного музею історії України (вул. Володимирська, 2).

 

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.