У Канаді створюють онлайн-енциклопедію старовинних українських пісень

Українська співачка, етномузиколог, музикант гурту «Balaklava Blues» у Канаді Марічка Марчик створює онлайн-енциклопедію старовинних українських народних пісень.

Про це музикантка розповіла кореспонденту Укрінформу.

"Це буде безкоштовна та доступна енциклопедія, до якої увійдуть унікальні архівні аудіоматеріали, які фольклористи багато років збирали у різних регіонах України. Там будуть рідкісні пісенно-археологічні зразки, які подеколи існували лише в одному селі і пішли у забуття з останнім носієм традиції", - зазначила Марчик.

Крім того, на вебсторінці енциклопедії можна буде знайти ноти і тексти пісень — українською і транслітеровані латиницею, матеріали українською та англійською мовами, а також відеоуроки, щоб люди з різних країн змогли долучитися до української пісенної традиції.

Планується, що сторінки сайту матимуть вигляд артколажів з інтерактивною мапою різних етнічних регіонів України, включаючи Крим, представлених десятьма пісенними жанрами кожен.

 

Першу частину енциклопедії презентують і відкриють для використання вже навесні 2021 року. Протягом року, доки формується архів, Марчик викладатиме відеоуроки старовинних українських пісень на сторінках "Balaklava Blues" у Фейсбуці та Ютубі.

Музикантка сподівається, що матеріали енциклопедії вже наступного року включать у якості посібника до освітньої програми шкіл в Україні і діаспорі.

За словами Марчик, масштабний проєкт створюється за підтримки Українсько-канадського дослідчо-документаційного центру (Канада) та Проблемної науково-дослідної лабораторії етномузикології Національної музичної академії України ім. П.І.Чайковського.

Марічка Марчик - українська співачка, солістка проєкту "Balaklava Blues", у минулому — гуртів "Божичі", "Сонцекльош", "Куку Шанель". Нині зі своїм чоловіком Марком, лідером музичного гурту "Lemon Bucket Orkestra", мешкає у Торонто.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.