Археологи під Одесою виявили рідкісну статуетку античного божества. ФОТО

Члени Нижньодунайської археологічної експедиції Одеського археологічного музею на розкопках городища Картал поблизу села Орловка в Ренійському районі виявили теракотову статуетку. Археологи вважають, що статуетка зображає грецького бога Гермеса (в римському пантеоні – Меркурія). Ще по одній з версій – це може бути Геракл.

Про це повідомляє Думская.

 

"Виріб прекрасно зберігся. Статуетки такого типу і в такому чудовому стані – рідкісна знахідка навіть у великих античних центрах Північного Причорномор'я. Для пам'ятки ж варварської периферії, яким було в античну епоху поселення в Карталах, така статуетка – виняткова рідкість, яка межує з унікальністю", — розповіли співробітники Одеського археологічного музею.

У давньогрецькому пантеоні Гермес – бог торгівлі та хитрості, юнацтва та красномовства. Він також вважається покровителем глашатаїв, послів і мандрівників. Про те, що статуетка зображає саме Гермеса, можна судити по залишкам жезла-кадуцея.

 

Але, з іншого боку, етруський варіант Геркле (Геркулеса) також іноді зображувався з таким жезлом. Крім того, Гермес традиційно зображувався більш витонченим і без накидки.

Під час розкопок також було знайдено кілька поховань на території могильника городища. Це могили часів черняхівської культури і пізньоантичного періоду.

 

Зазначимо, що Катрал – багаторівневий археологічний об'єкт. Зараз члени експедиції завершують розкопки шарів античної епохи і переходять до більш древньої – гальштатського періоду (XII-VIII століття до Р.Х.) і епохи енеоліту (V тисячоліття до Р.Х.).

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.