На Луганщині вшанували пам’ять жертв нацистського геноциду ромів

Обласний меморіальний захід з нагоди відзначення Міжнародного дня голокосту ромів відбувся в місті Кремінна біля Пам’ятного знаку "Геноцид ромського народу".

Про це повідомляє пресслужба Луганської обласної державної адміністрації.

 

"Вшанувати пам'ять представників ромської національності, які стали жертвами геноциду під час Другої світової війни, прийшли представники обласної влади, представники ромської спільноти Кремінського району і члени громадської організації "Ромаї дума"", - йдеться в повідомленні.

Під час заходу відбулось Богослужбова відправа (літії) за загиблими ромами. Усі присутні вшанували пам'ять жертв геноциду хвилиною мовчання та поклали квіти до Пам'ятного знаку.

Цьогоріч за ініціативи місцевої ромської громади та за підтримки міської ради у Кремінній був встановлений пам'ятний знак ромам, які постраждали від нацистського терору у 1939 – 1945 роках.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.