Стало відомо ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка 2020

У четвер, 27 серпня у 164-річницю від дня народження Івана Франка у Дрогобичі відбулася п’ята урочиста церемонія нагородження лауреата однойменної Міжнародної премії

Цьогоріч найвищу відзнаку в галузі гуманітаристики отримав доктор історичних наук,професор кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка ІГОР СЕРДЮК. Нагороду присудили за монографію "Маленький дорослий: Дитина й дитинство в Гетьманщині ХVІІІ ст.".

 

Директор Міжнародного фонду Івана Франка Ігор Курус зазначив, що, окрім грошової винагороди, лауреат премії отримав золоту медаль та диплом. "У цьому році завдяки Максимові Козицькому, Михайлові Цимбалюку, Мирославу Хом'якові та Андрію Дулібянику преміальний фонд становить 170 тисяч гривень. Звісно, нам є куди рости, але ми у твердому поступі йдемо до своєї мети і хочемо, щоб Міжнародна премія імені Івана Франка утвердилася як найпрестижніша  наукова відзнака сучасних праць з гуманітаристики".

Голова міжнародного журі – професор ЛНУ ім.Івана Франка , доктор філологічних наук Ярослав Гарасим наголосив, що у 2020 році на премію було подано 19 робіт, але у фінал вийшло три монографії. "Усі три праці номінантів позначені високим фаховим рівнем, глибиною дослідження та інтелектуальним впливом на розвиток сучасної гуманітаристики, а перемогу справедливо здобуло дослідження, яке, послуговуючись словами самого Івана Франка, "робить честь її авторові і нашій науковій літературі".

Крути-1918: вчені проти міфів

Довкола знакових подій з часом нагромаджуються міфи й легенди, які можуть не мати жодного стосунку до історичної дійсності. Бій під Крутами не став винятком. Вже на еміграції популяризація крутянського подвигу нерідко супроводжувалася неточностями і недоладностями, на що звертали увагу навіть окремі учасники визвольної боротьби й діячі української діаспори. Попри незрівнянно більші інформаційні можливості сучасного суспільства, сьогодні мас-медіа часом ретранслюють не лише давно спростовані легенди про бій під Крутами, але й новітні міфи, творці яких інколи доволі безапеляційно просувають своє "бачення" історичних подій.

Крутянці на світлинах

19 березня 1918 року Київ був у зажурі... Ховали крутянців... «Прості деревяні блакитні домовини були поставлені по дві на площадки візників». На Бібіковському бульварі стрікотіла плівкою відеокамера, що фільмувала траурну процесію. Професор Грушевський сказав: «Dulce et decorum est pro patria mori. – Солодко і прекрасно вмерти за отчизну так, як умерли оці сини й брати наші, які полягли головами, боронячи рідний край від ворогів...». У будівлі Центральної Ради робили ремонт – з фронтону знімали двоголового орла, символ російського самодержавства.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».