Стало відомо ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка 2020

У четвер, 27 серпня у 164-річницю від дня народження Івана Франка у Дрогобичі відбулася п’ята урочиста церемонія нагородження лауреата однойменної Міжнародної премії

Цьогоріч найвищу відзнаку в галузі гуманітаристики отримав доктор історичних наук,професор кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка ІГОР СЕРДЮК. Нагороду присудили за монографію "Маленький дорослий: Дитина й дитинство в Гетьманщині ХVІІІ ст.".

 

Директор Міжнародного фонду Івана Франка Ігор Курус зазначив, що, окрім грошової винагороди, лауреат премії отримав золоту медаль та диплом. "У цьому році завдяки Максимові Козицькому, Михайлові Цимбалюку, Мирославу Хом'якові та Андрію Дулібянику преміальний фонд становить 170 тисяч гривень. Звісно, нам є куди рости, але ми у твердому поступі йдемо до своєї мети і хочемо, щоб Міжнародна премія імені Івана Франка утвердилася як найпрестижніша  наукова відзнака сучасних праць з гуманітаристики".

Голова міжнародного журі – професор ЛНУ ім.Івана Франка , доктор філологічних наук Ярослав Гарасим наголосив, що у 2020 році на премію було подано 19 робіт, але у фінал вийшло три монографії. "Усі три праці номінантів позначені високим фаховим рівнем, глибиною дослідження та інтелектуальним впливом на розвиток сучасної гуманітаристики, а перемогу справедливо здобуло дослідження, яке, послуговуючись словами самого Івана Франка, "робить честь її авторові і нашій науковій літературі".

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.