ПЦУ визнала святим гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного

День пам’яті святого благовірного гетьмана встановлено 20 квітня за новим стилем (7 квітня за старим), його внесено до Місяцеслова Православної церкви України

Помісна Українська православна церква (ПЦУ) затвердила канонізацію гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного.

Як передає "Новинарня", таке рішення Священного Синоду ПЦУ від 21 серпня розміщене в церковному журналі №16.

Зазначається, що пропозицію встановити для загальноцерковного шанування день пам'яті святого благовірного гетьмана Петра (Конашевича-Сагайдачного) вніс протоієрей Олександр Трофимлюк, голова Синодальної календарної комісії. Відповідне рішення було ухвалене.

ПЕТРО САГАЙДАЧНИЙ, КАРТИНА ХІХ СТ.
ПЕТРО САГАЙДАЧНИЙ, КАРТИНА ХІХ СТ.

Таким чином, день пам'яті святого благовірного гетьмана встановлено 20 квітня за новим стилем (7 квітня за старим), його внесено до Місяцеслова Православної церкви України.

Цим рішенням ПЦУ фактично затвердила рішення однієї зі своїх церков-засновниць – УАПЦ. Адже святий благовірний гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний був канонізований 25 травня 2011 року Архієрейським собором Української автокефальної православної церкви. Церковне прославлення святого на місцевому рівні тоді відбулося 17 липня 2011 року в місті Самбір Львівської області, на малій батьківщині гетьмана.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.