Науковці дослідили підземелля Святої Софії у Стамбулі

Турецькі науковці провели дослідження підземних систем водостоків Святої Софії в Стамбулі та вивчили можливість відновлення їхнього функціонування.

Про це передає власний кореспондент Укрінформу з посиланням на інформацію, розповсюджену науковцями університету Фатіх Султан Мехмет, які проводили дослідження.

 

"Нам слід думати про ці тунелі, як про судини. Якщо ці канали можна буде відновити та налагодити повторне функціонування, ми дамо змогу будівлі дихати", - сказав доцент факультету архітектури та дизайну Хасан Фират Дікер.

Проєкт дослідження підземних споруд Святої Софії розпочався в період, коли вона мала статус музею. Вчені тоді виявили близько 900 метрів підземних водостоків та споруд, система яких розміщена у підземному просторі під Святою Софією. Завдяки цій системі здійснюється вентиляція будівлі, що захищає від надмірної вологості.

"Ми здійснили ренгологічне дослідження. Окрім вже відомих водостоків, нам також вдалося дістатися до місць, в які раніше не можна було потрапити. Ми знайшли нові підземелля", - розповів науковець.

За його словами, якщо існуючі комунікації розчистити, то споруді непотрібне жодне штучне кондиціонування повітря.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.