Фільм "Червоний. Без лінії фронту" вийде у прокат у жовтні

Кінокомпанія «ІнсайтМедіа продюсерський центр» представила Держкіно завершений виробництвом повнометражний художній фільм Зази Буадзе і Тараса Ткаченка «Червоний. Без лінії фронту».

Про це повідомляє пресслужба Держкіно.

 

"Стрічка є приквелом до фільму "Червоний". У кінотеатральному прокаті "Червоний. Без лінії фронту" з'явиться вже у жовтні 2020 року", - йдеться у повідомленні.

Як зазначається, кінопроєкт стрічки став одним з переможців Десятого конкурсного відбору Держкіно та отримав державну фінансову підтримку розміром 21,7 млн грн при загальній вартості виробництва у 43,5 млн грн.

Режисери-постановники фільму – Заза Буадзе і Тарас Ткаченко. Автор сценарію – Андрій Кокотюха. Оператор-постановник – Олександр Земляний.

Ролі у фільмі виконали Микола Береза (Данило Червоний), Максим Панченко (Дорош), Олег Стефан (Ворон), Орест Пастух (Зенон), Андрій Мельник (Мирон), Володимир Губанов (Калюжний), Дар'я Плахтій (Уляна), Яна Корольова (Дарина).


"Червоний. Без лінії фронту" розповідає про 30-ті роки ХХ століття. Західна Україна – під владою Польщі. Данило Червоний – звичайний студент. Разом із друзями, українськими студентами, він захоплений ідеєю створення Української незалежної держави.

Потрапивши під вплив радикалів, четверо друзів вступають у збройне протистояння з польською владою. Однак коли польська таємна поліція виходить на їхній слід, хлопці опиняються перед вибором, який назавжди змінює звичайне життя й розводить їх по різні сторони барикад.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.