Вулицю Маврів у Берліні перейменують ім’ям чорношкірого вченого. ФОТО

Перейменування вулиці Маврів (Mohrenstraße) у центрі Берліна відбудеться найближчим часом, вона отримає назву Вулиця Антона Вільгельма Амо за пропозицією Зелених і соціал-демократів.

Таке рішення асамблея району Мітте німецької столиці підтвердила в п'ятницю, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

Процес перейменування було розпочато негайно, адже "расистська суть нинішньої назви є обтяжливою та шкодить національній та міжнародній репутації Берліна".

 

Антон Вільгельм Амо, який народився в Гані та був вивезений колонізаторами під час голландської Остіндської кампанії, став першим чорношкірим ученим у німецькому університеті. Він отримав ступінь доктора в Галле в 1729 році й працював в університетах Галле, Віттенберга і Йєни до 1747 року.

 

Тема з перейменуванням було піднята на початку липня, коли на хвилі антирасистських протестів по всьому світі після вбивства чорношкірого американця Джорджа Флойда, служба громадського транспорту Берліна BVG прийняла рішення про перейменування станції метро Mohrenstrasse на Glinkastrasse (Вулиця Глинки).

 

Поки що таблички на станції залишаються старими. Думкою громадськості влада не поцікавилася, альтернативні пропозиції не приймаються.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.