Вулицю Маврів у Берліні перейменують ім’ям чорношкірого вченого. ФОТО

Перейменування вулиці Маврів (Mohrenstraße) у центрі Берліна відбудеться найближчим часом, вона отримає назву Вулиця Антона Вільгельма Амо за пропозицією Зелених і соціал-демократів.

Таке рішення асамблея району Мітте німецької столиці підтвердила в п'ятницю, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

Процес перейменування було розпочато негайно, адже "расистська суть нинішньої назви є обтяжливою та шкодить національній та міжнародній репутації Берліна".

 

Антон Вільгельм Амо, який народився в Гані та був вивезений колонізаторами під час голландської Остіндської кампанії, став першим чорношкірим ученим у німецькому університеті. Він отримав ступінь доктора в Галле в 1729 році й працював в університетах Галле, Віттенберга і Йєни до 1747 року.

 

Тема з перейменуванням було піднята на початку липня, коли на хвилі антирасистських протестів по всьому світі після вбивства чорношкірого американця Джорджа Флойда, служба громадського транспорту Берліна BVG прийняла рішення про перейменування станції метро Mohrenstrasse на Glinkastrasse (Вулиця Глинки).

 

Поки що таблички на станції залишаються старими. Думкою громадськості влада не поцікавилася, альтернативні пропозиції не приймаються.

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.