АНОНС: Прем’єра першого документального фільму “Історичної правди”

Партійний квиток відкривав двері у розкішне життя. Як радянські чиновники запалювали на вечірках, що їли та де відпочивали? Та як це вплинуло на становлення незалежності України.

 

ГО "Історична правда" цього року отримала перше місце у одному з конкурсів Українського культурного фонду і ми отримали кошти на створення десяти документальних фільмів.

Сьогодні буде прем'єра першого з них. Він буде про життя комуністичної номенклатури напередодні незалежності.


Ведучий: Вахтанг Кіпіані


Герої програми:
організатор спецзаходів Леонід Януш, народні депутати Ігор Гринів і Степан Хмара.


Час: 24 серпня, понеділок, 13.00


Перегляд за посиланням

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.