Відбулась акція Полум’я Братерства

В Україні та Польщі одночасно вшанували пам’ять вояків Армії УНР та Польщі

14 серпня рівно о 18 годині одночасно у кількох десятках місць в Україні та Польщі учасники акції Полум'я Братерства запалили свічки на могилах вояків української та польської союзних армій, які загинули у боротьбі проти більшовиків у 1920 році.

Хелм. Могила Пилипа Пилипчука
Хелм. Могила Пилипа Пилипчука


Влітку 1920 року, коли більшовицькі війська погрожували Варшаві і всій Європі, армії двох держав чинили опір агресору. Тоді вдалось відстояти незалежність Польщі. На незалежну Україну довелось чекати ще 70 років.

Київ. Байковий цвинтар
Київ. Байковий цвинтар
Грубешів. Могила сотника Армії УНР Василя Ляшенка
Грубешів. Могила сотника Армії УНР Василя Ляшенка

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.