На Харківщині відкрили дошку на честь вояка УНР Василя Ємця

Дошка встановлена у селищі Шарівка

Як передає Depo.Харків із посиланням на повідомлення ГО "Світанок" в мережі Facebook, 15 серпня у смт Шарівка Богодухівського району відбулося відкриття пам'ятної дошки на честь видатного бандуриста та вояка армії УНР Василя Ємця.

Як зазначили у "Світанку", це сталося після відповідного звернення представників організації. Наразі там працюють над списком видатних слобожан, які будуть увічнені у пам'ятниках, дошках та назвах вулиць.

 

Василь Ємець – український бандурист-віртуоз, історик, письменник, бандурний майстер, вояк Армії УНР. У січні 1918 року він у складі Бойового куреня військового міністерства УНР брав участь в обороні Києва від червоних військ Михайла Муравйова. У березні-квітні служив у полку ім. гетьмана Петра Дорошенка Першої козацької синьої дивізії УНР. Того ж року Ємець організував Кобзарський хор.

У 1920 році він емігрував до Берліна, де студіював музику в Берлінській консерваторії та написав працю про кобзарів. У подальші роки давав концерти в Західній Україні, Чехословаччині, США, Канаді, Бельгії, Франції.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.