«Героїка» презентує базу даних борців за незалежність України. АНОНС

У Києві презентують масштабний генеалогічний проєкт «Імена самостійної України», присвячений учасникам українського визвольного руху

Проєкт являє собою базу даних про вояків Військ Центральної Ради, Армії Української Держави, Галицької армії та Армії Української Народної Республіки. Презентація приурочена до 10-ї річниці створення "Героїки" – благодійного фонду, що займається вивченням та популяризацією української військової історії, спорудженням пам'ятників та пам'ятних знаків на честь борців за незалежність України.

 

Безкоштовний миттєвий доступ

Кожен охочій зможе безкоштовно і миттєво перевірити інформацію про своїх пращурів, аби підтвердити здогади про їхню службу в українських військах протягом 1917-1924 рр.

"Збройна боротьба за державну незалежність України за радянських часів була абсолютним табу для вивчення та обговорення, навіть у родинному колі. Отже, досить часто українці просто не здогадуються про те, що їх пращур воював зі зброєю у руках за незалежність України. Мета нашого проєкту – допомогти українцям дізнатися більше про долі своїх рідних і близьких", – пояснює засновник проєкту та керівник благодійного фонду "Героїка" Павло Подобєд.

Робота волонтерів

"Імена самостійної України" – це масштабний генеалогічний проєкт, робота над яким тривала понад 10 років на території 6 різних держав. До втілення задуму були залучені виключно волонтери. Розробку порталу також здійснили однодумці "Героїки" – програміст Максим Горковчук та дизайнер Василь Хижий.

11 тисяч імен

"Героїка" опрацювала документи з українських, чеських, американських та польських архівів, що містять інформацію про особовий склад українських військових формувань 1917-1924 рр. Були досліджені діаспорні періодичні видання та сфотографовано понад 13 тисяч поховань українських емігрантів у США, Канаді, Польщі, Німеччині та Чехії. Обробка та співставлення одержаних відомостей дозволили сформувати інтерактивну базу даних на 11 800 осіб.

Користувач може здійснювати пошук розшукуваної особи за прізвищем та одержати інформацію про:

1.   військовий ранг та займану посаду;

2.   дату та місце народження;

3.   коротку біографічну довідку;

4.   обставини смерті;

5.   дату та місце поховання;

6.   фото особи;

7.   копії документів;

8.   фото місця поховання.

"Ми не ставили собі на меті створити електронну енциклопедію чи зібрати до купи біографії із довідників. Ви не знайдете на нашому сайті розлогих життєписів. Наш проєкт орієнтований не на військових істориків, а на українців, які прагнуть дослідити власний родовід. Відтак ми надаємо перевагу коротким біографічним довідкам, які дають  найважливішу інформацію про розшукувану людину", – розповідає Юрій Яворський, член правління фонду "Героїка".

Запуск проєкту "Імена самостійної України" відбудеться 19 серпня о 13:00 у форматі онлайн-презентації за участі розробників. Модератор заходу – український журналіст Вахтанг Кіпіані

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.