«Героїка» презентує базу даних борців за незалежність України. АНОНС

У Києві презентують масштабний генеалогічний проєкт «Імена самостійної України», присвячений учасникам українського визвольного руху

Проєкт являє собою базу даних про вояків Військ Центральної Ради, Армії Української Держави, Галицької армії та Армії Української Народної Республіки. Презентація приурочена до 10-ї річниці створення "Героїки" – благодійного фонду, що займається вивченням та популяризацією української військової історії, спорудженням пам'ятників та пам'ятних знаків на честь борців за незалежність України.

 

Безкоштовний миттєвий доступ

Кожен охочій зможе безкоштовно і миттєво перевірити інформацію про своїх пращурів, аби підтвердити здогади про їхню службу в українських військах протягом 1917-1924 рр.

"Збройна боротьба за державну незалежність України за радянських часів була абсолютним табу для вивчення та обговорення, навіть у родинному колі. Отже, досить часто українці просто не здогадуються про те, що їх пращур воював зі зброєю у руках за незалежність України. Мета нашого проєкту – допомогти українцям дізнатися більше про долі своїх рідних і близьких", – пояснює засновник проєкту та керівник благодійного фонду "Героїка" Павло Подобєд.

Робота волонтерів

"Імена самостійної України" – це масштабний генеалогічний проєкт, робота над яким тривала понад 10 років на території 6 різних держав. До втілення задуму були залучені виключно волонтери. Розробку порталу також здійснили однодумці "Героїки" – програміст Максим Горковчук та дизайнер Василь Хижий.

11 тисяч імен

"Героїка" опрацювала документи з українських, чеських, американських та польських архівів, що містять інформацію про особовий склад українських військових формувань 1917-1924 рр. Були досліджені діаспорні періодичні видання та сфотографовано понад 13 тисяч поховань українських емігрантів у США, Канаді, Польщі, Німеччині та Чехії. Обробка та співставлення одержаних відомостей дозволили сформувати інтерактивну базу даних на 11 800 осіб.

Користувач може здійснювати пошук розшукуваної особи за прізвищем та одержати інформацію про:

1.   військовий ранг та займану посаду;

2.   дату та місце народження;

3.   коротку біографічну довідку;

4.   обставини смерті;

5.   дату та місце поховання;

6.   фото особи;

7.   копії документів;

8.   фото місця поховання.

"Ми не ставили собі на меті створити електронну енциклопедію чи зібрати до купи біографії із довідників. Ви не знайдете на нашому сайті розлогих життєписів. Наш проєкт орієнтований не на військових істориків, а на українців, які прагнуть дослідити власний родовід. Відтак ми надаємо перевагу коротким біографічним довідкам, які дають  найважливішу інформацію про розшукувану людину", – розповідає Юрій Яворський, член правління фонду "Героїка".

Запуск проєкту "Імена самостійної України" відбудеться 19 серпня о 13:00 у форматі онлайн-презентації за участі розробників. Модератор заходу – український журналіст Вахтанг Кіпіані

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.