Вшанування козаків І-го Українського полку. АНОНС

12 серпня на Замковій горі в Києві відбудеться урочиста церемонія вшанування місця поховання козаків І-го Українського полку імені Богдана Хмельницького

Захід відбувається за ініціативи відділу "Музей Української революції 1917–1921 рр." НМІУ.

У церемонії візьмуть участь Національний музей історії України, Національний військово-історичний музей України, Спілка офіцерів України та низка культурних, наукових та громадсько-патріотичних організацій. До заходу долучиться народний артист України Тарас Компаніченко.

 

Нагадаємо, що 1 травня 1917 р. в Києві проголосили створення Першого українського козацького полку імені гетьмана Богдана Хмельницького: ця подія започаткувала українізацію військових частин у російській армії. 8 серпня, вирушаючи з Києва на російсько-німецький фронт, на станції Пост-Волинський ешелон богданівців зазнав несподіваного провокативного нападу з боку російських кірасирів та донських козаків, внаслідок чого загинуло 16 українських військовиків та понад півсотні було поранено.

12 серпня відбувся похорон козаків-богданівців, організований на урядовому рівні; багатотисячну жалобну процесію очолював голова Української Центральної ради М. Грушевський. На могилі козаків 1-го Українського полку імені Богдана Хмельницького, яку облаштували на Замковій (Флорівській) горі в Києві, встановили дубовий хрест, а Військовий клуб імені гетьмана Павла Полуботка поклав вінок із написом "Смійся, враже, та не дуже".

За часів Української революції 1917–1921 рр. місце поховання козаків-богданівців стало для українських патріотів одним із символів боротьби за ствердження державної незалежності України. Організатори закликають усіх небайдужих активно долучатися до вшанування пам'яті козаків-богданівців, які першими в добу Української революції віддали життя за незалежність України.

Збір відбудеться 12 серпня 2020 р. за адресою: Андріївський узвіз, 20б (біля сходів на Замкову гору) о 18.00. Організатори просять учасників утриматися від використання на заході партійної символіки.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.