У селі Вахнівці відмовились виділяти землю для пам’ятника «Борцям за волю України»

Депутати сільради села Вахнівка Липовецького району у Вінницькій області проголосували проти виділення земельної ділянки для спорудження пам’ятного знаку “Борцям за волю України”

Як повідомляє сайт Vежа, про це розповів на своїй фейсбук-сторінці депутат Вінницької обласної ради Володимир Барцьось, який опублікував відповідь сільської голови Ганни Нагорної на своє депутатське звернення з цього приводу. Монумент мав би бути встановлений на честь бою, що відбувся поблизу села у 1920 році між українськими повстанськими загонами та більшовиками.

"Це здається диким в незалежній Україні, але це факт, що сільські депутати й керівництво цієї сільради фактично стали на позицію ворожу до своєї національної пам'яті та борців за волю України", – написав Барцьось.

"Ми погодились знайти спонсорські кошти (більшу частку) на проект" – додав Барцьось. Тож маючи усне погодження від керівництва Вахнівки, наприкінці 2019 року він направив офіційного листа до сільради, але відповіді не отримав. Після повторного звернення, сільрада надала відповідь: депутати не погодили виділення земельної ділянки.

 
Маруся (Олександра) Соколовська, загін якої  переміг більшовиків під Вахнівцями у листопаді 1920 року 

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.