Спецпроект

У Польщі презентували онлайн-базу поляків-жертв Волинської трагедії

8 липня, спеціально до чергової річниці Волинської трагедії, Інститут національної пам’яті Польщі презентував онлайн-базу поляків-жертв подій на Волині у 1943 році

Як повідомляє "Волинський монітор", у варшавському освітньому центрі імені Януша Куртики "Зупинка Історія" із цієї нагоди провели прес-конференцію.

Пам'ятник зі списком загиблих поляків у селі Мала Березниця
Пам'ятник зі списком загиблих поляків у селі Мала Березовиця

Роботу над базою розпочали у 2019 р, закінчення проєкту організатори планують на 2023 р. – 80-ту річницю Волинської трагедії. Станом на сьогодні в базі даних на порталі zbrodniawolynska.pl зібрано близько 17 тис. записів.

Усі вони стосуються Волинського воєводства.

У базі даних можна шукати інформацію про загиблих під час Волинської різні за різними параметрами: прізвищем, місцевістю, національністю, датою.

 
Палаюче українське село Сагринь на Холмщині, спалене Армією Крайовою 10-11 березня 1944 року

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.