Спецпроект

Президент Польщі написав лист на Волинь про «різню»

Анджей Дуда надіслав лист до «учасників заходів із вшанування 77-річчя Волинських подій в Луцьку, Павлівці та Гуті Пеняцькій» з політичними заявами

Як повідомляє сайт Район.Історія, текст опублікувало Посольство Республіка Польща в Україні на своєму офіційному сайті 5 липня.

Переклад документу з'явився наступного дня у виданні Монітор Волинський, який фінансує Канцелярія голови Ради міністрів РП у рамках державної підтримки Полонії та поляків за кордоном.

 

Також, за інформацією видання, лист президента Польщі прочитали 5 липня 2020 року під час богослужіння в кафедральному соборі Святих Апостолів Петра і Павла в Луцьку в рамках пам'ятних заходів.

У листі Дуди міститься цілий ряд маніпуляцій та історичних фейків. Лист розкритикувала кандидатка історичних наук, представниця Українського інституту національної пам'яті у Волинській області Леся Бондарук.

"Риторика про те, що "Це був геноцид, який забрав близько 100 тис. жертв…" необгрунтована жодними історичними чи демографічними дослідженнями. Це виключно політичний меседж, яким польські політики маніпулюють, щоб приховати злочини поляків під час конфлікту" - вважає вона.

"Абсолютно некоректним як для дипломата, а тим більше для очільника європейської держави – Польщі, є називання Анджеєм Дудою ОУН і УПА злочинцями.

По-перше, не було жодного судового процесу, який би виніс такий вирок. По-друге, за українським законодавством, члени ОУН і УПА (так само як і члени АК у Польщі) визнані борцями за незалежність України" - наголошує Леся Бондарук.

Анджей Дуда на Волині у 2018 році
Анджей Дуда на Волині у 2018 році

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.